Функціонування  системи післядипломної освіти визначено статтею 53 Конституції України, статтями – 29, 47 та 48 Закону України «Про освіту», статтею 60 Закону України «Про вищу освіту». На часі – визначення на загальнодержавному рівні шляхів та стратегії змін післядипломної освіти: сьогодні післядипломна освіта має розглядатися на законодавчому рівні як засіб забезпечення мобільності, конкурентоспроможності та захищеності  педагогічних, інженерно-педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів освітньої галузі на ринку праці, а це вимагає нагальної потреби у прийнятті Закону України «Про післядипломну освіту». Своє бачення розвитку післядипломної педагогічної освіти пропонує директор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України Віктор Олійник.

Вважаємо, що сучасна післядипломна педагогічна освіта України, насамперед, має  базуватися, відповідно створюватися, вдосконалюватися і розвиватися  на таких основних засадах:

• бути у безперервному розвитку;
• постійному врахуванні основних тенденцій суспільного і соціального розвитку держави та освітньої галузі;
• розробленні та реалізації дієвих механізмів модернізації та продуктивності концептуальних та організаційних засад професійної діяльності педагогічних, інженерно-педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів;
• розробленні та впровадженні в систему післядипломної педагогічної освіти інноваційної моделі неперервної педагогічної освіти педагогічних, інженерно-педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів відповідно до викликів часу, суспільства;
• максимальної індивідуалізації (з урахуванням контингенту слухачів);
• на впровадженні інноваційної моделі науково-методичного супроводу професійного розвитку кадрів галузі освіти шляхом поширення освітніх інновацій на концептуальному, змістовному, технологічному та результативному рівнях;
• підготовці вчителя-інноватора, фундатора  освітніх ініціатив, формування його компетентності, науково-дослідної культури, творчого потенціалу та рівні вітчизняних та світових стандартів освіти;
• узагальненні та поширенні перспективного досвіду передових працівників та педагогічних колективів з метою забезпечення якості  і результативності надання освітніх послуг;
• забезпеченні створення  та функціонування єдиного інформаційного освітнього простору закладів післядипломної педагогічної освіти (створенні єдиної мереженої взаємодії всіх суб’єктів  післядипломної педагогічної освіти);
• активізації прикладних пошукових досліджень з актуальних проблем науково-методичного супроводу формування і вдосконалення професійної компетентності та кадрового потенціалу протягом усього життя;
• розробленні багатоваріантних, різнорівневих, диверсифікованих за профілем освітні програми розвитку педагогічної майстерності з урахуванням наявного професійного досвіду і освітнього рівня педагогічних, інженерно-педагогічних, науково-педагогічних і керівних кадрів, що забезпечують їм свободу вибору місця, термінів, змісту і форм підвищення кваліфікації.

Пріоритетними напрямами модернізації системи підвищення кваліфікації на найближчу перспективу, зокрема, є:

1. Визначення на державному рівні головних навчальних закладів, які здійснюють підвищення кваліфікації за напрямами: педагогічні працівники, керівні кадри освіти всіх рівнів, науково-педагогічні кадри вищої освіти, інженерно-педагогічні працівники та ін.
2. Уведення системи ваучерів як державного економічного механізму підвищення кваліфікації кадрів освітньої галузі.
3. Визначення навчальних закладів усіх рівнів і типів для здійснення стажування та практики як складової післядипломної освіти.
4. Участь закладів ПО у конкурсних відборах та отримання грантів на стажування усіх категорій працівників освітньої галузі у зарубіжних наукових установах та закладах освіти.
5. Відкриття наукових тем з актуальних проблем модернізації та перспективного розвитку післядипломної освіти.
6. Розробка та запровадження системи сертифікованих електронних навчальних курсів для керівних, педагогічних і науково-педагогічних працівників з наданням можливості отримання свідоцтва про підвищення кваліфікації державного зразка.
7. Розширення контингенту слухачів курсів підвищення кваліфікації за рахунок іноземних слухачів і залучення спеціалістів галузі освіти та управління освітою до навчального процесу, організації тренінгів, науково-практичних семінарів, запровадження спільних освітніх програм і проектів.