В Україні зараз тисячі людей перебувають у стані психологічного напруження. Більшість справляються з ним самостійно, скеровуючи всю свою енергію, всі душевні ресурси на допомогу нашим бійцям, на утвердження Незалежності.  Але все ж буває нелегко зарадити горю рідних і близьких тих, хто загинув чи отримав важкі поранення в ході АТО. Непросто буде нормалізувати психологічний клімат і в педагогічних колективах, які невдовзі стикнуться з суттєвими відмінностями у політичних цінностях педагогів, учнів і студентів, із горем тих, хто зазнав важких утрат. Своє завдання НАПН вбачає у тому, щоб максимально допомогти українцям зберегти своє психічне здоров’я, зберегти єдність всередині українського суспільства, згуртувати його на боротьбу проти спільного ворога і на творення власного майбутнього – сильної, незалежної, квітучої України.

Всі установи Академії включилися у цю нелегку працю і вже набули певного досвіду. Напрацювання окремих з них можна виокремити і поширити. Йдеться про Інститут психології імені Г.С. Костюка, який з ініціативи директора академіка С.Д. Максименка спільно з Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця утворив міжвідомчу волонтерську структуру – Кризовий центр медико-психологічної допомоги. Його очолила науковий співробітник лабораторії консультативної психології та психотерапії Людмила Литвиненко.

Центр об’єднав цілодобовий багатоканальний телефон довіри і консультаційно-психотерапевтичну службу. Десятки фахівців із психологічного консультування та психотерапії у вільний від роботи час надають безкоштовну допомогу всім,  хто б не звернувся.Волонтери центру виїздили безпосередньо у зону АТО (http://topnews.cn.ua/society/2014/08/15/16099.html), у центри підготовки Збройних сил і Національної гвардії України, працюють також і з пораненими у шпиталях і реабілітаційних центрах.

За даними Товариства психологів України, яке очолює академік С.Д. Максименко, більшість українських психологів вже надають фахову допомогу постраждалим. Але частина, попри все своє бажання, не може цього зробити через брак досвіду і спеціальних психотерапевтичних знань. Кризовому центру медико-психологічної допомоги довелося взяти на себе ще одну функцію – навчально-методичну. Вже проведено десятки семінарів (у тому числі із залученням закордонних фахівців), на яких змогли підвищити свій фаховий рівень сотні фахівців з усієї України. Навчанням планується охопити викладачів психології всіх українських вишів та шкільних психологів. Оголошення про  навчальні студії і супервізії  поширюються через соціальні мережі: https://www.facebook.com/kostiuk.in.psy

Волонтери Центру сходяться на думці про те, що на часі визначитися з  пріоритетними завданнями в кожному з напрямів діяльності психологічних служб і сконцентруватися на оперативному їх виконанні:

-    інформаційно-просвітницький (розробити й довести до населення перелік симптомів, які передбачають звернення до психолога);

-    аналітичний (визначити перелік найпоширеніших психологічних травм і психічних розладів);

-    діагностичний (створити реєстр найефективніших діагностичних методик і навчити психологів-практиків працювати з ними);

-    консультативний (узагальнити і поширювати досвід успішних консультативних випадків);

-    психотерапевтичний (визначити перелік найефективніших психотерапевтичних технік для кожної з категорій постраждалих; особливу увагу звернути на методики психологічної допомоги при ПТСР (посттравматичному стресовому розладі);

-    реабілітаційний(у стислі терміни розробити й апробувати систему заходів для психологічної й соціально-психологічної реабілітації всіх категорій постраждалих);

-    профілактичний (виробити рекомендації для населення, спрямовані на мінімізацію впливу психотравмуючих чинників, в тому числі й пов’язаних з вторинною (секундарною) травматизацією).

Набутий досвід дозволяє внести ряд пропозицій, спрямованих на поліпшення рівня надання психологічної допомоги населенню:

1.       Пропозиції щодо створення при  психологічних центрах телефонної служби  екстреної психологічної допомоги (ТЕПД), завдання яких –  надання кваліфікованої психологічної допомоги людям, які переживають проблемні ситуації, знаходяться  в кризових та суїцидальних станах.

ТЕПД має працювати без безпосереднього контакту з клієнтами, щодня, цілодобово, без перерви, у спеціально обладнаному приміщенні, де передбачено кілька телефонів, розташованих в окремих  кабінетах (кабінках). До роботи залучаються психологи, які пройшли спеціалізацію з  телефонного консультування. 

 

2.      Пропозиції щодо організації психологічної допомоги військовослужбовцям:

-    організація інформування рядового та офіцерського складу з питань гострої травми та її наслідків з метою профілактики;

-    навчання навичкам формування сприятливого соціально-психологічного мікроклімату і надання першої психологічної допомоги одне одному;

-    підготовка військових психологів до роботи в умовах військових дій (робота з масовою гострою психологічною травмою);

-    проведення індивідуальної та групової роботи з актуальними проблемами військових;

-    психологічний супровід загонів, що готуються до виїзду в зони бойових дій;

-    організація психологічного супроводу родин військовослужбовців.

 

3.      Пропозиції щодо організації психологічної допомоги переселенцям з Криму та східних регіонів України:

-    організація виїзду мобільних груп до місць тимчасового розселення;

-    психологічна допомога та психологічний супровід соціокультурної адаптації переселенців;

-    психологічний супровід волонтерських груп.

 

4.      Пропозиції щодо організації навчально-методичної роботи з психологами:

-    розробка програм та методичного інструментарію для окремих напрямків роботи;

-    проведення тематичних семінарів і тренінгів;

-    навчання волонтерів, психологів, соціальних працівників методам роботи з гострою травмою та ПТСР;

-    проведення балинтовських груп для лікарів, психологів, соціальних працівників, волонтерів з метою підвищення професійних комунікативних навичок, зменшення професійного стресу й «емоційного вигорання»;

-    індивідуальна та групова супервізія психологів, соціальних працівників та волонтерів;

-    навчання методам психологічного просвітництва населення через ЗМІ.

 

Якщо в Україні буде прийнято рішення про міжвідомчу чи державну програму чи міжвідомчий координаційний центр для узгодження роботи існуючих служб з психологічної допомоги населенню, то, враховуючи суспільну важливість цього питання, Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України готовий взяти на себе левову частку роботи з координування і виконання наведених вище завдань.