Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Упровадження стандартизації академічної наукової діяльності: результати експерименту

15 жовтня 2020 р. в режимі онлайн відбулося чергове засідання Президії НАПН України. Одною із головних тем розгляду вчених стало експериментальне впровадження стандартизації академічної наукової діяльності в Інституті проблем виховання НАПН України. Інформацію щодо цього питання надав заступник директора з наукової роботи Інституту проблем виховання НАПН України Руслан Малиношевський. Комісія (голова – директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського НАПН України Лариса Березівська, члени комісії – директор Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, академік НАПН України В’ячеслав Засенко і в.о. директора Державної наукової установи «Український інститут науково-технічної експертизи та інформації», член-кореспондент НАПН України Володимир Камишин) детально проаналізувала результати експериментального впровадження стандартизації академічної наукової діяльності в Інституті проблем виховання НАПН України.

Відділення загальної педагогіки та філософії освіти НАПН України спільно з Інститутом проблем виховання НАПН України як ініціативу, спрямовану на вдосконалення усталених напрямів діяльності, дослідницьких практик, приведення їх відповідно до вимог часу та світових наукових стандартів, розробили Експериментальний стандарт академічної наукової діяльності, який впроваджено в Інституті проблем виховання НАПН України. З липня 2018 року Стандарт введено в дію рішенням Вченої ради Інституту проблем виховання НАПН України. Стратегічно Стандарт спрямований на стимулювання наукової діяльності наукових працівників та підрозділів Інституту, підвищення її якості, розвиток наукової ініціативи та інтелектуального потенціалу Інституту проблем виховання НАПН загалом.

Аналіз наукової та науково-організаційної діяльності Інституту проблем виховання НАПН України за 2018-2020 роки функціонування Експериментального стандарту академічної наукової діяльності Інституту проблем виховання НАПН України дав можливість зробити такі висновки.

1.      Відбулося суттєве збільшення кількості публікацій у наукових виданнях, включених до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. Так, у 2017 році публікації у фахових виданнях, що індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science були відсутні. Після прийняття Стандарту спостерігається наступна динаміка змін: у 2018 році – 2 публікації, у 2019 році – 11 публікацій, за перше півріччя 2020 року – 14 публікацій. У відсотковому співвідношенні у 2018 році частка публікацій у фахових виданнях, що індексуються  наукометричними базами даних Scopus та Web of Science у структурі фахових публікацій Інституту проблем виховання НАПН України, становила 2,7%, у 2019 році – 14,7%, за перше півріччя 2020 року – 40%. Таким чином, спостерігається збільшення частки публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами даних Scopus та Web of Science.

2.      Інститут проблем виховання НАПН України зберігає стійкі позиції щодо підготовки, опублікування та оприлюднення в Електронній бібліотеці НАПН України продукції відповідно до технічних завдань наукових досліджень.

3.      Щодо оприлюднення результатів досліджень на науково-практичних заходах, то спостерігається щорічне стабільне співвідношення кількості міжнародних та всеукраїнських науково-практичних масових заходів.

4.      У напрямі науково-інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю наявна позитивна динаміка в порівнянні з роком, що передував введенню в дію Експериментального стандарту академічної наукової діяльності Інституту проблем виховання НАПН України. Зокрема, спостерігається стабільно високе використання такого каналу комунікації, як соціальні медіа і створення відповідного відео контенту. На достатньому рівні залишається кількість науково-популярних публікацій у засобах масової інформації.

5.               Упровадження результатів НДР у виховну практику: укладених угод, що передбачають упровадження – 189, довідок про впровадження – 109, актів про впровадження – 246, ліцензійних угод про передачу електронних форматів видань – 337.

6.      Оформлення авторських прав і патентів: наявно 9 свідоцтв про реєстрацію авторського права на службовий твір.

7.      Підготовка кадрів вищої кваліфікації за період 2018-2020 рр.: під науковим керівництвом співробітників Інституту проблем виховання НАПН України захищено 13 кандидатів наук та 5 докторів наук. В Інституті діє три наукові школи.

8.      Вчені Інституту проблем виховання НАПН України є членами 23 комісій, комітетів, робочих груп різного рівня, зокрема комісії з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи при МОН України, науково-методичної комісії з дошкільної освіти Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, робочої групи з розроблення стандартів та освітніх програм «Нова українська школа» тощо.

9.      Загалом варіант стандартизації академічної наукової діяльності Інститутом проблем виховання НАПН України дає змогу, на основі врахування ключових показників ефективності вчених структурних підрозділів, реалізовувати Стратегію розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2016-2022 роки і щорічних індикаторів розвитку НАПН України, здійснювати оптимальне операційне управління орієнтоване на досягнення результативності у базових процесах.

10.          Доцільно відзначити, що Експериментальний стандарт академічної наукової діяльності Інституту проблем виховання НАПН України має й глибинний психологічний ефект, впливаючи на мотивацію вченого, на динаміку його наукового розвитку та професійного самовдосконалення. Таким чином, ця схема нормативних вимог не є абстрактною конструкцією, а являє собою дієвий інструмент, що спонукає до розширення предметного поля професійної активності, проактивної наукової позиції та невпинного наукового пошуку.

Загалом позитивно оцінюючи результати експериментального впровадження стандартизації академічної наукової діяльності в Інституті проблем виховання НАПН України, комісія Президії НАПН України, яка проаналізувала результати експериментального впровадження стандартизації академічної наукової діяльності в Інституті проблем виховання, висловила окремі зауваження і побажання.

1. Доцільно посилити публікаційну активність вчених Інституту у виданнях, внесених до міжнародних наукометричних баз даних Scopus/WebofScience, а серед індикаторів Експериментального стандарту відобразити якісну диференціацію за квартилями Q1 та Q2.

2. Варто розширити участь у міжнародних і національних наукових конкурсах на грантове фінансування для поширення наукових здобутків на міжнародному та вітчизняному рівнях, залучення до Інституту додаткового позабюджетного фінансування.

3. Необхідно створити бібліометричні профілі структурних підрозділів Інституту в системі Google Scholar для отримання неупереджених даних ефективності діяльності наукових підрозділів.

Пресслужба НАПН України
13:35 15.10.2020