Анонси та оголошення
25 березня 2016 року загальними зборами НАПН України схвалено Стратегію розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2016-2022 роки.
Відбудеться 24 жовтня 2018 р. у рамках Деcятої міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» та Восьмої міжнародної виставки освіти за кордоном «World Edu».
Відбудеться 16 листопада 2018 року
Круглий стіл відбудеться 19 жовтня 2018 року о 14.00 у приміщенні Президії НАПН України
підготовлено книжкову виставку «Український науковець у галузі навчання і виховання молодших школярів»
24–28 вересня 2018 р.


Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал



МЕХАНІЗМИ ДЛЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Нові тенденції навчання і викладання обговорили на VII Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу». В Київському національному університеті імені Тараса Шевченка зібралися ректори, проректори і керівники структурних підрозділів закладів вищої освіти.

Дві основні доповіді прозвучали від очільниці української делегації на травневій Паризькій конференції керівників освітянських відомств країн Європи, міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, а також керівника відділу політики з вищої освіти Європейської асоціації університетів, члена Робочої групи супроводу Болонського процесу Майкла Гейбла. У форматі запитань­відповідей відбулася фахова дискусія, головними темами якої стали зокрема: забезпечення внутрішньої і зовнішньої якості вищої освіти, відновлення довіри до системи вищої освіти й дотримання принципів академічної доброчесності.

– Нас усіх об’єднує ідея входження української вищої освіти до європейського простору, – про пріоритети розвитку вищої освіти України у контексті європейської інтеграції розповіла Лілія Гриневич. Вона подякувала за підтримку і наголосила, що саме в діалозі й обміні досвідом наша держава має можливість посилити власну спроможність.

За її словами, міграція потенційних студентів до країн Європи, що сьогодні спостерігається в Україні, не пов’язана з Болонським процесом. Насправді однією з основних причин є відсутність належної якості освіти.

– Болонський процес ­сприяє впровадженню інструментів, які допоможуть зробити систему вищої освіти конкурентною. Ми не лише зможемо підготувати належним чином наших студентів, а й «влити» додатковий ресурс для системи вищої освіти і розкрити можливості для навчання іноземців, – наголосила міністр. – Також це чудова можливість забезпечити мобільність студентів і викладачів. Ідеться про систему кредитів, яка цьому сприятиме.

Наприклад, студенти можуть частину навчання пройти в Україні, а частину – за кордоном, поєднуючи неповні цик­ли навчання.

– Ми до цього часу не реалізували потенціал кредитної системи і не зробили середовище для внутрішньої мобільності студентів, – зазначила Лілія Гриневич. – Болонський процес дає дуже багато можливостей, які університети мають усвідомити.

Вона поінформувала, що в січні 2018 року на розширеному засіданні колегії МОН було представлено пріоритети розвитку вищої освіти України на найближчі роки. А в травні у Парижі відбулася конференція міністрів освіти європейських країн, які є учасниками Болонського процесу.

– На конференції міністрів освіти червоною ниткою проходила одна ціннісна категорія, про яку ми весь час говорили, – це довіра до системи вищої освіти, – наголосила Лілія Михайлівна. – Довіра тісно пов’язана із забезпеченням якості освіти. Коли студент відчуває, що освітній процес відбувається в його інтересах. Коли викладач також має можливості для саморозвитку. Якщо ми побудуємо всередині країни довіру до системи вищої освіти, довіру між викладачем і студентом, університетом і суспільством, то зможемо претендувати на довіру всього європейського простору вищої освіти.

Детально міністр зупинилася на трьох напрямах розвитку вищої освіти в Україні. Перший – удосконалення механізмів для забезпечення якості вищої освіти.

– Якщо в університетах успішно впроваджуються системи внутрішнього забезпечення якості освіти, то зовнішнє уповільнює ситуація з Національним агентством забезпечення якості вищої освіти. Саме тому ми маємо розшарування між університетами за рівнем якості вищої освіти, – пояснює міністр. – Відомо, що триває перезавантаження агентства: у жовтні був оголошений конкурс на членство в НАЗЯВО, сьогодні зареєстровано 116 претендентів. На початку грудня міжнародна конкурсна комісія планує провести обрання членів агентства. Ми сподіваємося, що одразу після того їх перелік затвердить Кабінет Міністрів України. Це – наш «борг» перед європейським освітнім простором, частиною якого ми хочемо
стати.

Наступний напрям – поглиб­лення інтеграції до європейського простору вищої освіти і наукових досліджень через повноцінне використання усіх інструментів Болонського процесу. Зокрема, формування системи освіти впродовж життя. Лілія Гриневич пояснює:

– Ми поставили завдання – формувати якісний контингент у закладах вищої освіти в умовах, коли в університетах навчається студентів майже вдвічі менше, ніж двадцять років тому, а кількість закладів вищої освіти з того часу не зменшувалася. Запровадили низку інструментів прозорого доступу до освіти і забезпечення якісного контингенту. Насамперед: вступ за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, введення єдиного вступного випробування на магістратуру на рейтингові спеціальності, зокрема «Право» і «Міжнародне право». А також – запровадження іспитів з англійської мови на цілу низку магістерських спеціальностей, конкурсний розподіл державного замовлення.

Усі ці нові інструменти, переконує міністр, забезпечують справедливий доступ до освіти і впливають на зростання якості підготовки у закладах освіти.

– Третій блок – це осучаснення змісту вищої освіти. Передовсім це нові стандарти, які зараз розробляються на базі компетентнісних підходів, – продовжує вона. – На конкурсній основі сформовано науково­методичні комісії. Я вдячна всім учасникам комісій, які віддано працюють на волонтерських засадах. До речі, у комісіях трудяться і представники від роботодавців. Для нас важливо відповідати на виклики ринку праці, потреб сучасного українського суспільства. Нині розроблено більш як 200 проектів стандартів бакалаврів і магістрів. Триває розробка стандартів докторів філософії (освітня частина). Перші десятки нових стандартів уже затверджені і з нового навчального року поч­нуть використовуватися.

Серед іншого, міністр наголосила на нових моделях підготовки фахівців і академічній доброчесності.

– Цього року ми розпочали складну дискусію. Є професії, які впливають на життя кожного громадянина: медичні, правничі й педагогічні. Саме вони мають бути регульованими державою, можуть мати іншу модель, наприклад, за схемою підготовки «молодший бакалавр» – «наскрізний магістр», – сказала вона. – На часі й питання творення системи академічної доброчесності. Ми повин­ні виховувати дітей у середовищі, де списувати не можна. І студентам показувати, що курсова робота не може бути списаною.

Основними завданнями міністр визначила вдосконалення Національної рамки кваліфікацій і розроблення Національної системи кваліфікацій, а вже незабаром, у 2019 році, – створення Національного агентства кваліфікацій. У пріоритеті – розбудова системи забезпечення якості вищої освіти на основі нових європейських стандартів ISG­2015. А ще – визнан­ня сертифікатів про акредитацію освітніх програм, виданих іноземними акредитаційними агентствами, академічна мобільність та участь у міжнародних програмах, створення нової моделі аспірантури, нової рамки вимог до захисту дисер­тацій докторів філософії. Лілія Гриневич повідомила про надання на
2019–2020 навчальний рік окремого фінансування за програмою «Еразмус+» обсягом 5 млн євро. Це, переконує вона, надасть українським університетам і викладачам значно більше можливостей.

– Сьогодні є багато викликів. Ми, зокрема, маємо забезпечити право на навчання для дітей і молоді, які перебувають на окупованих територіях, – підкреслила Лілія Михайлівна. – Також повернулися люди, котрі воювали. Вони можуть реалізувати себе в іншій професії. Йдеться про моделі здобуття освіти дорослими – скажімо, запровадження скорочених програм...

Уже незабаром буде до­опрацьований Закон України «Про вищу освіту», підготовлені законопроекти «Про внесення змін до ЗУ «Про вищу освіту», «Про внесення змін до Бюджетного, Податкового та Митного кодексів України» (стосовно фінансової автономії університетів), «Про фахову передвищу освіту», «Про освіту дорослих», «Про національну систему кваліфікацій», «Про особливості публічних закупівель у сфері освіти».

З’являться Концепція дуальної освіти, Концепція педагогічної освіти, Концепція юридичної освіти, Концепція трансформації молодшого спеціаліста. А ще запрацюють нові інституції: Державна служба якості освіти (зокрема, її регіональні підрозділи), Національне агентство кваліфікацій, Освітній омбудсмен.

Відповідаючи на запитання, Лілія Гриневич поінформувала: цього року в бюджеті закладено на 30% більше коштів на вищу освіту. Зокрема, передбачено підвищення заробітної плати для науково­педагогічних працівників у ЗВО.

ІНІЦІАТИВА, ЯКА ДОВЕЛА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Міністра уважно слухав керівник відділу політики з вищої освіти Європейської асоціації університетів Майкл Гейбл. Він подякував за презентацію амбітних реформ в Україні й наголосив, що впровадження принципів Болонського процесу потребує не лише підтримки міністерства, а й усієї освітянської спільноти.

Європейська асоціація університетів – це неурядова незалежна організація, в якій представлені 800 університетів і спілок ректорів. Зокрема, Україну в ній представляють 24 члени.

– Я представляю групу експертів, які підтримують реформи. Разом з університетом Барселони ми маємо контракт на наступні три роки роботи в європейській комісії, – сказав пан Гейбл. – Упродовж 20 років ми проводимо дослідження і публікуємо звіти щодо впровадження реформ, виклики і переваги. Це – одна з ініціа­тив, яка довела свою ефективність. У 2018 році наше дослідження фокусувалося на навчанні й викладанні в Європейському просторі вищої освіти. Усі дані включені до офіційного звіту про впровадження Болонського процесу.

Опитувальники, які пропонуються університетам, а також асоціаціям, насамперед студентським, спрямовані на збір якісних даних. Відстежується стан імплементації за основними індикаторами.

– Наше дослідження спрямоване на вивчення пріоритетів реформ. Серед індикаторів: порівняння ступенів, спільна система кредитів, мобільність для студентів і викладачів, євро­пейський вимір забезпечення якості освіти. Усі ці питання знаходяться на порядку денному, – сказав пан Гейбл. – Переважна більшість ректорів університетів охарактеризували Болонський процес як позитивний. Переважна більшість міністрів освіти також наголосили на досягненнях прогресу.

Моніторингове дослідження охопило 303 університети. Зокрема, надійшло й 6 відповідей з України. «Ми дуже вдячні університетам, які доклали зусиль, аби надати відповіді», – зауважив Майкл Гейбл. Спочатку до роботи долучилися 29, а цього року в дослідженні взяли участь 48 країн. Цей показник охоплює приблизно 38 мільйонів студентів у Болонському процесі.

– Україна має доволі хороші показники за ключовими індикаторами, – зазначив представник Європейської асоціації університетів. – Важливо, що європейські стандарти і рекомендації дотримуються більшістю країн. З 2015 року в багатьох зафіксовано позитивні зрушення. Переважна кількість (90% респондентів) виступають за продовження Болонського процесу. А ще є певний відсоток, який, підтримуючи його, зазначає необхідність поставлення нових цілей.

Майкл Гейбл переконує: Болонський процес дійсно пропонує дуже широкі можливості. Тож слід використовувати його для впровадження реформ. І не лише міністерством, а й закладами вищої освіти. Це – виклик, який стоїть перед усіма країнами.

– Спільний європейський простір має бути не тільки у зовнішній політиці й економіці, а й в освіті, зокрема вищій, – повідомив він. – Для країн, де зміни є не такими динамічними, запропоновано механізм, який передбачає обмін досвідом у групах. До складу груп увійдуть представники міністерств та агентств забезпечення якості вищої освіти, закладів вищої освіти різних країн. Роботу супроводжуватимуть координатори.

Майкл Гейбл повідомив, що у грудні в Римі відбудеться щорічна конференція щодо розбудови спроможності та програми технічної допомоги. У рамках заходу пройдуть тематичний семінар і декілька навчальних візитів. Дізнатися більше можна на сайті офісу Еразмус+.

ПАРИЗЬКЕ КОМЮНІКЕ

Про Паризьке комюніке і додатки, які вийшли цього року за результатами конференції міністрів освіти країн Європи, розповіла директор Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук УкраїниСвітлана Калашнікова.

– За підтримки Еразмус+ офісу і Британської Ради був здійснений переклад матеріалів конференції: основної частини і додатків. Корисним для педагогів і науковців стане якісний переклад у частині українських термінів, які відповідають і контексту, і нашому законодавству. Звертаю увагу, що доступною є електронна версія матеріалів на сайті Еразмус+ офісу, – сказала Світлана Андріївна.

За її словами, цьогорічна конференція пройшла під впливом декількох важливих подій. Відзначалися 30 років Великої хартії університетів, 20 років Сорбонської декларації, 10 років Європейського реєстру агенцій забезпечення якості.

– У першій частині Паризького комюніке, де розглядаються досягнення і перспективи розвитку, наголошується на цінностях європейського простору вищої освіти: академічній свободі, доброчесності, інституційній автономії, участі студентів і академічного персоналу в урядуванні, – розповіла Світлана Калашнікова про зміст документа. – Окремо відзначалася соціальна відповідальність закладів вищої освіти, де поряд з необхідністю університетів відповідати на потреби ринку постає не менш важлива місія університетів – соціальна, пов’язана зі сприянням розвитку згуртованого інклюзивного суспільства. В основній частині зазначається про прогрес запровадження реформ і зобов’язання. На першому місці – забезпечення якості вищої освіти. Серед новацій – формування й імплементація спільних програм усіх учасників європейського простору, а також формування бази найкращих практик, пов’язаних з розвитком і запровадженням зовнішньої системи забезпечення якості.

Один з наступних кроків, за словами Світлани Андріївни, пов’язаний із упровадженням нової версії додатка до диплома. Сьогодні обговорюється проблема оцифрування диплома і старт нового пілотного проекту «Європейський студентський квиток», спрямованого на мобільність,

Дарина МАТАТ, «Освіта України», №47 від 3 грудня 2018 року.

Фото – www.mon.gov.ua

КОМПЕТЕНТНО

Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу» організовується у співпраці Міністерства освіти і науки України із провідними науковими осередками. Відкриваючи захід, зі вступним словом до учасників звернулися: ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Спілки ректорів вищих навчальних закладів України Леонід Губерський, перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Луговий, директор Британської Ради в Україні Саймон Вільямс. Модераторами конференції стали директор Інституту вищої освіти НАПН України Світлана Калашнікова й менеджер з аналітичної роботи Національного Еразмус+ офісу в Україні Жанна Таланова.

Організатори повідомили, що для участі у конференції зареєструвалися 162 учасники (з них 120 – ректори, проректори, керівники університетських підрозділів). Обговорення було присвячено аналізу документів, які розглянуто на конференції міністрів вищої освіти країн Європи, що відбулася 24 травня 2018 року в Парижі. Тоді міністр освіти і науки України Лілія Гриневич дала зобов’язання, що Україна зробить необхідні кроки для прискорення впровадження Болонських принципів в Україні. Про це, зокрема, повідомив Урядовий портал kmu.gov.ua.


16:55 03.12.2018
вул. Січових Стрільців, 52-А,
Київ, 04053, Україна
e-mail: info@naps.gov.ua