Анонси та оголошення
Відбудуться 17 листопада о 10-00
25 березня 2016 року загальними зборами НАПН України схвалено Стратегію розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2016-2022 роки.
Розміщена на веб-порталі бібліотеки
Відбудуться 16-18 листопада 2017 року у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім»
За результатами голосування директором Інституту інформаційних технологій
Підготувала ініціативна група до дня народження Бориса Євгеновича Патона
Скористатися сервісом у читальному залі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського


Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал



ДО 25-РІЧЧЯ НАПН УКРАЇНИ
ВІДДІЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ФІЛОСОФІЇ ОСВІТИ

Відділення загальної педагогіки та філософії освіти

Академік-секретар Відділення – Світлана Олександрівна Сисоєва, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України.

Вчений секретар Відділення – Титаренко Інна Олегівна, кандидат педагогічних наук, доцент.


Академіки-секретарі Відділення О.В. Сухомлинська (1995 р.– 2017 р.) та С.О. Сисоєва (з березня 2017 р.)

Відділення загальної педагогіки та філософії освіти (до листопада 2008 р. – Відділення теорії та історії педагогіки) створено за рішенням Загальних зборів АПН України 18 листопада 1992 р., його керівником обрали дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора В.М. Мадзігона. 22 роки (з березня 1995 р. до березня 2017 р.) Відділення очолювала дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор О.В. Сухомлинська. Понад 20 років вченим секретарем Відділення був доктор педагогічних наук, професор Григорій Петрович Пустовіт. У березні 2017 р. керівником Відділення обрано дійсного члена НАПН України, доктора педагогічних наук, професора С.О. Сисоєву.

Нині членами Відділення є 13 дійсних членів, 17 членів-кореспондентів та 4 іноземних члени НАПН України. До наукових установ Відділення віднесено: Інститут проблем виховання НАПН України, чотири відділи Інституту педагогіки НАПН України (історії педагогіки, порівняльної педагогіки, інновацій та стратегій розвитку освіти, економіки та управління загальною середньою освітою), Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського. Під науковим керівництвом Відділення (на засадах самофінансування) діють: Науково-дослідний центр проблем соціальної педагогіки і соціальної роботи (спільно з Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка), Науково-дослідний центр з проблем гендерної освіти і виховання учнівської та студентської молоді (спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка), Науково-дослідний центр педагогічного краєзнавства (спільно з Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини), Науково-методичний центр інноваційних технологій виховного процесу (спільно з Рівненським державним гуманітарним  університетом).


Засідання бюро Відділення загальної педагогіки та філософії освіти

Упродовж 25 років члени та співробітники наукових установ Відділення брали активну участь у формуванні нової освітньої політики незалежної України, готуючи пропозиції до проектів законів України: «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», а також до програм загальнодержавного рівня: Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини 2006-2016 роки», Національної програми «Реформування системи державної опіки над дітьми», Державної програми «Українська родина», Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки, Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки, Державної програми «Репродуктивне здоров’я», Державної програми розвитку позашкільної освіти на 2008-2014 роки та до 2016 року, «Національної програми виховання дітей та учнівської молоді в Україні» (2012 р.).

Важливе місце у роботі Відділення посідали питання розроблення Концепції позашкільної освіти і виховання (1997 р.), Концепції фізичного виховання в системі освіти України (2002 р.), Концепції загальної мистецької освіти (2002 р.), Концепції «Рівний – рівному» (2002 р.), Концепції превентивного виховання дітей і молоді (2002 р.), Концепції загальної середньої освіти з фізичної культури у 12-річній школі (2003 р.), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (2004 р.), Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх закладах (2004 р.), Концепції змісту навчальних курсів духовно-етичного спрямування (2006 р.), Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (2008 р.), Концепції профілактики дитячої бездоглядності в умовах великого міста (2009 р.), Концепції і програми з патріотичного, громадянського та гуманістичного виховання школярів (2009 р.), Концепції профілактики девіантної поведінки школярів в умовах соціокультурного середовища (2010 р.), Концепції виховання толерантності неповнолітніх (2010 р.), Концепції профільного навчання у старшій школі (2013 р.), Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання з позбавленням волі на певний строк (2015 р.), Концепції середньої загальноосвітньої школи (2016 р.), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2016 р.), Заходів щодо реалізації концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (2016 р.), Пропозицій НАПН України до розділів Плану дій щодо реалізації «Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки».

Соціально-значущими результатами наукових досліджень, що виконувалися у Відділенні, зокрема, стали: 

– Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні, спрямована на засвоєння дітьми та учнівською молоддю культурно-історичної спадщини поколінь в контексті сучасних глобалізаційних тенденцій.

– Програма розвитку і виховання дитини раннього віку «Зернятко» та її методичне забезпечення, яке розкриває процес формування дитини перших трьох років життя в умовах сімейного й суспільного виховання через визнання цінності особистості дитини.

– Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», побудована на основі врахування вікових особливостей розвитку дитини, виокремлення провідної діяльності та новоутворень у її свідомості, висвітлення специфіки розвитку дошкільника у різних соціальних закладах.

– Державні стандарти освітньої галузі «Мистецтво», освітньої галузі «Основи здоров’я і фізична культура», Державні стандарти змісту екологічної освіти початкової школи і базової середньої школи, а також галузеві стандарти зі спеціальності «Державне управління» і «Педагогічна освіта» та науково-методичні комплекси і засоби діагностики якості засвоєння майбутніми магістрами відповідних освітньо-професійних програм, реалізованих у вищих навчальних закладах.

Відділення брало активну участь у підготовці знакових видань Академії, а саме: «Енциклопедія освіти», «Біла книга національної освіти України», «Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» (до 25-річчя незалежності України).

Сьогодні науково-дослідна й науково-організаційна робота Відділення здійснюється відповідно до «Стратегії розвитку Національної Академії педагогічних наук України на 2016 – 2022 роки» за чотирма напрямами: філософія освіти в системі соціокультурного знання; теоретичні засади розвитку педагогічної науки в Україні; теоретичні й методичні основи навчання і виховання дітей та молоді; проблеми управління освітою.

До найвагоміших наукових результатів Відділення, що вплинули на ефективність та якість освітньої практики в Україні та знайшли широке застосування у закладах освіти всіх рівнів, належать:

– Уперше здійснений в історії вітчизняної суспільствознавчої думки аналіз концепту людиноцентризму – нової якості філософського розуміння людини, який дозволив на основі поглибленого вивчення сучасних досягнень інформаційних технологій та різних галузей науки показати актуальність філософії людиноцентризму у пошуку відповіді на виклики сучасного глобального світу та як провідної філософської ідеї організації та діяльності усіх ланок освіти; розкриття сутності провідних детермінант дитиноцентризму через характеристику концептуальних засад педагогічних впливів на особистість з метою максимального розвитку її творчих можливостей (акад. В.Г. Кремень); дослідження сучасного етапу розвитку інституту освіти в контексті синергетичного підходу, на основі якого формується новий стиль мислення і знання; обґрунтування перспективних напрямів міждисциплінарних досліджень, зокрема спрямованих на розроблення світоглядних, парадигмальних засад побудови і функціонування освітнього простору як важливого структурного складника  соціуму; розроблення філософії сучасної освіти на основі визнання пріоритету індивідуального духовного розвитку творчої соціально активної самодостатньої особистості, націленої на інноваційну діяльність. За результатами дослідження опубліковано монографії: «Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум», «Філософія людиноцентризму в освітньому просторі», «Синергетика в освіті: контекст людиноцентризму», підручники: «Філософія: мислителі, ідеї, концепції», «Філософія: Логос, Софія, Розум», «Філософія: Історія, суспільство, освіта» для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, «FilozofiaEdukacji», «Filozofiaantropocentryzmuwedukacyjnejprzestrzeni» (Польща) (акад. В.Г. Кремень). Широке застосування в освітній практиці знайшли базовий підручник «Педагогіка» для студентів вищих  навчальних закладів, посібник «Світ знання: людина, наука, освіта» (акад. В.Г. Кремень), які відображають результатів здійснених досліджень.


– Теоретичне обґрунтування розвитку освітології – інноваційного міждисциплінарного напряму інтегрованого дослідження сфери освіти та системного психолого-педагогічного знання з філософсько-культурологічними і духовно-моральними засадами в системі управлінських, дидактичних, виховних компонентів, спрямованих на творчий розвиток особистості; обґрунтування освітологічних засад підготовки експертів у галузі освіти (акад. В.О. Огнев’юк). За результатами дослідження опубліковано навчальний посібник «Філософія освіти: хрестоматія» для студентів вищих навчальних закладів (акад. В.О. Огнев’юк); експериментально апробовано та впроваджено міждисциплінарну навчальну програму «Експертна діяльність у забезпеченні якості освіти», що дало змогу довести необхідність підготовки експертів для сфери освіти; опубліковано та впроваджено навчально-методичний комплекс «Освітологія» у 4-х книгах (акад. В.О. Огнев’юк, С.О. Сисоєва); монографію «Творчий розвиток фахівців в умовах магістратури», навчальні посібники «Теорія і практика вищої освіти», «Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи», навчальні програми «Освітня програма підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу університету» та «Методологія міждисциплінарних досліджень у сфері освіти», що сприяло реалізації програм розвитку дослідницької компетентності майбутніх магістрів, здобувачів ступеня Ph.D, викладачів університету на засадах освітології (акад. С.О. Сисоєва).


– Розкриття історичного розвитку педагогічної науки, що охоплює дві взаємопов’язані підсистеми: наукознавчий аспект (розвиток теоретико-методологічних проблем педагогіки) та історію освітніх практик (вивчення  освітніх явищ і процесів в їх історичному розвитку); актуалізація питань морального виховання молоді через републікацію праць В.О. Сухомлинського, присвячених цій тематиці, з метою їх творчого впровадження у сучасний навчально-виховний процес освітніх закладів різних рівнів;  класифікація, систематизація, диференціація різних текстів і контекстів В.О. Сухомлинського з метою їх наближення до актуальних питань життєдіяльності дитини та шкільної педагогіки. За результатами цієї наукової діяльності опубліковано: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів «Українська педагогіка в персоналіях: у 2 кн.» (за ред. акад. О.В. Сухомлинської), хрестоматію «Маловідомі першоджерела української педагогіки (друга половина ХІХ – ХХ ст.» (за ред. акад. О.В. Сухомлинської), книги: «Етюди про В.О. Сухомлинського. Педагогічні апокрифи», «Серце віддаю дітям» (автентичний текст книги, такий, яким його написав В.О. Сухомлинський), «Василь Сухомлинський. Я розповім вам казку. Філософія для дітей» (акад. О.В. Сухомлинська).

– Визначення й запровадження інноваційних підходів до підвищення ефективності управління закладами освіти, в яких особливо інтенсивно впродовж останніх років відбуваються різні зміни. Дослідження механізмів прогнозування й моніторингу діяльності закладів освіти через цілепокладання, інноватику, цілісний і системний підходи до реформування діяльності закладів освіти, напрями оновлення системи освіти й розроблення ефективних засобів її інтеграції в європейський освітній простір. Апробовано та впроваджено в практику критерії й механізми результативного та ефективного управління якістю викладання у вищій школі в умовах модернізації освіти (акад. В.І. Луговий, В.І. Бондар).

 – Вивчення й систематизація внеску видатних українських діячів культури у розвиток української національної освіти через накладання української національної ідеї на розвиток культури, трансформацію наукової думки та освіти. Аналіз і систематизація педагогічних ідей Г.С. Сковороди (акад. І.Ф. Прокопенко). Виокремлення й розкриття потенціалу української культури і освіти у розбудові українського і загальноєвропейського культурного простору. Результатом наукового пошуку є: публікація авторської енциклопедії «Михайло Грушевський у Москві», що завершила трилогію про перебування видатних українців Т. Шевченка, М. Гоголя, М. Грушевського в Москві. Ці праці мають велике практичне значення для сучасного інноваційного національно-державного будівництва в Україні, громадсько-політичного життя й особливих стосунків з Росією в умовах її агресивної політики. Результатом наукових пошуків також стала організація і проведення прямих ефірів на радіоканалі «Культура» про життя і творчість Т. Шевченка, М. Грушевського, М. Максимовича, М. Щепкіна (акад. В.Ю. Мельниченко, чл.-кор. О.О. Рафальський).

– Дослідження актуальної ретроспективної тематики становлення та розвитку педагогічної науки та освітньої практики у руслі інтелектуальної історії, мікроісторії, регіоналістики на засадах інтердисциплінарності; освітнього мегафеномену – індивідуалізація й диференціація у навчально-виховному процесі середньої школи України, що сприяє реалізації інноваційної концепції «Нової української школи», поєднанню інноваційного з історичним досвідом української освіти. Результатами виконання науково-дослідної роботи стали: монографія «Диференційований підхід в історії української школи (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.)», електронний посібник «Нариси з історії розвитку диференційованого підходу до організації навчання в українській школі (кінець 30-х – 80-ті рр. ХХ ст.)» (відділ історії педагогіки Інституту педагогіки НАПН України, керівник – докт. пед. наук Н.П. Дічек).

– Обґрунтування теоретико-методологічних засад цілісного розвитку сучасної педагогічної науки, її виходу на якісно новий методологічний рівень відповідно до світових та європейських тенденцій; підготовка інноваційних розробок з аналізу розвитку освіти у зарубіжних країнах у межах педагогічної компаративістики, зокрема: ідей і напрямів стандартизації освіти, її модернізації на компетентнісних засадах; технології ефективного моніторингу якості освіти, зокрема шкільної; оцінювання навчальних досягнень учнів, формування демократичних цінностей у молодого покоління. За результатами дослідження опубліковані: монографія «Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)», хрестоматія «Порівняльна педагогіка: методологічні орієнтири українських компаративістів». Практичне значення має організація і проведення щорічного всеукраїнського семінару-практикуму «Педагогічна компаративістика» (відділ порівняльної педагогіки Інститут педагогіки НАПН України, керівник – докт. пед. наук О.І. Локшина).

       – Комплексний аналіз феномену дитячої субкультури в соціогенезі: ґендерний дискурс; обґрунтування соціально-педагогічних механізмів впливу на статеву свідомість учнівської та студентської молоді з метою гармонізації її особистісного, професійного та громадянського зростання (акад. В.П. Кравець). Виокремлення й характеристика чинників і закономірностей соціалізації дітей і молоді у широкому середовищному вимірі, що має важливе значення для розроблення інноваційних виховних проектів і стратегій, метою яких є формування інноваційної особистості у всіх періодах свого зростання й розвитку – від дошкільника до дорослої людини; розгляд у системній і комплексній соціальній взаємодії як традиційних методик і методів, так і їх множинності й інноваційності, спрямованих на подолання сучасних викликів і загроз; удосконалення складників освітнього процесу в навчальних закладах різних рівнів відповідно до ціннісних вимірів освіти, морально-етичних парадигм. Значна увага надається розробленню інноваційних технологій профілактики девіантної поведінки, збереження здоров’я дітей і молоді, дитячої бездоглядності (акад. І.Д. Бех, В.Г. Кузь, чл.-кор. А.М. Бойко, В.Г. Бутенко, Г.В. Терещук, В.М. Хайруліна). Практичного значення набули успішно впроваджені в практику вищих навчальних закладів підручники «Виховання особистості» (акад. І.Д. Бех), «Педагогіка» (акад. В.П. Кравець), навчальна програма «Інноваційна парадигма освіти і виховання» для підготовки магістрів (чл.-кор. А.М. Бойко).

– Експериментальна апробація технологій виховання студентів, підготовки майбутніх учителів до виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах за умови застосування різних варіантів модульної організації навчально-пізнавальної і практичної діяльності студентів в сучасних умовах модернізації національної системи освіти (акад. І.Ф. Прокопенко, чл.-кор. В.І. Євдокімов, В.І. Лозова, Г.В. Троцко); розроблення й упровадження в практику теоретико-прикладних засад зовнішнього незалежного оцінювання для розбудови Національної системи моніторингу якості освіти в Україні, запровадження критеріального підходу до результатів зовнішнього незалежного тестування за умови ефективного використання інтелектуальних й організаційних можливостей регіонального центру оцінювання якості освіти для моніторингових досліджень (чл.-кор. О.Л. Сидоренко). За результатами дослідження опубліковані: навчальні посібники «Основи економічної теорії» для студентів неекономічних спеціальностей вищих навчальних закладів (акад. І.Ф. Прокопенко), «Хрестоматія з педагогіки вищої школи» (чл.-кор. В.І. Лозова, Г.В. Троцко) та низка методичних рекомендацій з організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі та оцінювання якості освіти.

Особливої значущості в діяльності Відділення набула проблема національного та військово-патріотичного виховання учнівської молоді в сучасних умовах нестабільного суспільного життя, окупації українських територій сусідньою державою, збройного конфлікту у східних регіонах України. Пріоритетну увагу в останні роки було приділено підготовці молоді до захисту Вітчизни, а також розробленню ефективних технологій виховання й розвитку особистості молодої людини, зокрема дітей і молоді із соціально незахищених верств населення, «групи ризику», дітей переселенців із тимчасово окупованого Криму та зони проведення АТО, а також дітей та молоді з особливими потребами. Розроблені нові технології і методики знайшли своє застосування у різноманітних формах діяльності – волонтерстві дітей і молоді, особливо старших підлітків, у загальноосвітніх школах, позашкільних і вищих навчальних закладах, у самодіяльних дитячих об’єднаннях (акад. В.Д. Будак, В.С. Курило). За результатами дослідження опубліковані монографії: «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку», «Нестандартний погляд на стандарти вищої освіти» (акад. В.С. Курило).

Визначено умови військово-патріотичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які сприяють підвищенню ефективності виховного процесу в загальноосвітніх школах, позашкільних навчальних закладах і військово-патріотичних об’єднаннях (Інститут проблем виховання НАПН України). Доведено, що продуктивним є засвоєння наукових знань з історії рідної школи, місцевості, України; ознайомлення памолоді з формами військово-патріотичної роботи (туристичні походи, військово-спортивні ігри, змагання); усвідомлення сутності військово-патріотичного виховання; розвиток мотивації здобувати військові професії і бажання проходити службу в Збройних Силах України; забезпечення емоційно-ціннісного впливу на учнів з метою формування позитивного почуття від участі в іграх «Хортинг-Патріот» і «Сокіл» («Джура»); організація туристичних походів місцями бойової слави, проведення тренувань у спортивних секціях з хортингу з метою реалізації своїх особистісних якостей під час спортивних змагань (докт. пед. наук. Ж.В. Петрочко, Інститут проблем виховання НАПН України).

На прикладі діяльності окремих шкіл сільської місцевості гірських районів України теоретично обґрунтовано, розроблено й запроваджено у практику авторську інноваційну дидактично-методичну модель сучасної сільської школи (Гуцульський регіон) і модель особистісного розвитку дитини на засадах духовно-моральної культури українського народу. Опубліковано посібник «Люблю тебе, Гуцульщино!» та електронний посібник «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді на засадах етнопедагогіки» (чл.-кор. В.П. Лосюк).


Розроблено й експериментально апробовано моделі та організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу. За результатами дослідження опубліковано монографію «Організаційно-педагогічні засади інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів», навчально-методичний посібник «Теорія і практика діяльності загальноосвітніх закладів нового типу в Україні» (відділ інновацій та стратегій розвитку Інституту педагогіки НАПН України, керівник – канд. пед. наук Д.О. Пузіков).

Обґрунтовано інноваційну парадигму інформаційного менеджменту в сфері освіти, розроблено першу ліцензійну комп’ютерну програму «Автоматизована система управління «Школа» (АСУ) (Л.М. Калініна, С.І. Карп, С.С. Петровський) з отриманням свідоцтва про реєстрацію авторського права (відділ економіки та управління загальною середньою освітою). Технологію АСУ впроваджено на всеукраїнському рівні у практику роботи 10 управлінь освіти і науки та 300 експериментальних шкіл. АСУ «Школа» після широкої апробації схвалено до використання Міністерством освіти і науки України  і внесено до реєстру навчальних комп’ютерних програм України.

У процесі всеукраїнських експериментів (2000 – 2016 рр.) обґрунтовано та впроваджено на всеукраїнському рівні моделі інноваційного розвитку експериментальних шкіл (моделі: державно-громадська взаємодія на інноваційних засадах стратегічного менеджменту; державно-громадське партнерство на засадах інформаційного та інноваційного менеджменту; управління громадсько-активною школо; управління здоров’язбережувальною діяльністю в колегіумі; державно-громадське управління ліцеєм на засадах «м’якої» системної методології) (відділ економіки та управління загальною середньою освітою Інституту педагогіки НАПН України).

Вагоме місце в інноваційній діяльності Відділення посідає Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського – науково-дослідна установа, національне галузеве книгосховище, всеукраїнський науково-інформаційний, координаційний і науково-методичний центр бібліотек освітянської галузі. Наукові результати НАПН України постійно презентуються Бібліотекою на виставках «Сучасні заклади освіти», «Інноватика в сучасній освіті», оприлюднюються на веб-порталі Бібліотеки, в Електронній бібліотеці НАПН України та у міжнародному репозитарії електронних публікацій з бібліотечних та інформаційних наук E-Lis, Google Академії, системі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського «Бібліометрика української науки». Новітніми розробками Бібліотеки є Науково-педагогічна електронна бібліотека, віртуальний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу», технології на всіх етапах обслуговування користувачів, інновації у роботі з електронними виданнями щодо комплектування електронними ресурсами бібліотечного фонду, упровадження веб-технологій в обслуговуванні користувачів. Нині у Бібліотеці надається доступ до наукометричних баз даних, відкрито Пункт європейської інформації за підтримки програми ЄС Еразмус + (Жан Моне) (чл.-кор. Л.Д. Березівська, Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського).

Важливим напрямом роботи Відділення є наукове керівництво, творча співпраця і науковий супровід діяльності науково-дослідних та науково-методичного центрів, що функціонують при Відділенні на засадах самофінансування. Науково-експериментальна робота з центрами збагачує, урізноманітнює науково-організаційну діяльність Відділення та надає їй практичного спрямування.

Робота Науково-дослідного центру з проблем гендерної освіти і виховання учнівської та студентської молоді (спільно з Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка, керівник – акад. В.П. Кравець) спрямовується на розроблення та методологічне обґрунтування гендерного підходу та його імплементації у соціогуманітарний простір «навчальний заклад – родина – громада» задля прогностики вирівнювання можливостей самореалізації нової генерації громадян України в умовах євроінтеграції.

Науково-дослідний центр педагогічного краєзнавства (спільно з Уманським державним педагогічним університетом імені Павла Тичини, керівник – докт. пед. наук. Н.М. Коляда) здійснює теоретичне узагальнення та дослідження проблем зародження і розвитку педагогічного краєзнавства, історії становлення та розвитку періодичних видань України в контексті політики соціального виховання, полікультурної освіти у працях українських і зарубіжних учених; лінгводидактичних основ розвитку мислення дитини у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського. Результати науково-дослідної роботи співробітників центру висвітлюються у часописі «Історико-педагогічний альманах» (Головний редактор – акад. О.В. Сухомлинська).

Метою діяльності Науково-методичного центру інноваційних технологій виховного процесу (при Рівненському державному гуманітарному університеті, керівник – докт. пед. наук. О.Б. Петренко) є розширення координації досліджень у галузі виховання, розроблення та впровадження інноваційних технологій виховання, моделей різновекторних інноваційних технологій виховного процесу в освітніх установах. Результати науково-дослідної роботи впроваджено у навчальний процес Рівненського державного гуманітарного університету.

Основними напрямами діяльності Науково-дослідного центру з проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи (спільно з Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка (керівник – докт. пед. наук С.Я. Харченко) є фундаментальні та прикладні дослідження з соціальної педагогіки та соціальної роботи, науково-методичний супровід соціальних проектів. Велика увага у роботі Центру приділяється питанням психологічної реабілітації та соціальної допомоги сім’ям, які потрапили у складні життєві обставини та сім’ям внутрішньо переміщених осіб із зони проведення АТО, а також сім’ям із дітьми, що залишилися на окупованій території. Центром здійснюється науково-методичний супровід соціальних проектів: «Зміцнення громад для забезпечення потреб вразливих сімей на півночі Луганської області» (за підтримки ЮНІСЕФ) та «Надання кваліфікованих соціально-психологічних послуг внутрішньо переміщеним дітям та сім’ям у Старобільську та Сєверодонецьку Луганської області» (за підтримки Уряду Японії та Програми розвитку ООН в Україні).

У межах Відділення створено й функціонують наукові школи: історії педагогіки та освіти (акад. О.В. Сухомлинська), дослідження проблем неперервної професійної освіти (акад. С.О. Сисоєва), особистісно-орієнтованого виховання (акад. І.Д. Бех), позашкільної освіти і виховання (д. пед. наук Г.П. Пустовіт), інтегрованої мистецької освіти та художньо-естетичного виховання школярів (докт. пед. наук Н.Є. Миропольська).

Науково-дослідницька робота Відділення корегується відповідно до завдань Стратегії розвитку Національної академії педагогічних наук України, Програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України, змін функціонування освітньої галузі, що виникають у процесі реформування й модернізації вітчизняної системи освіти у контексті її європейського вектору розвитку.


Відділення співпрацює з Міністерством освіти і науки України, Міністерством соціальної політики України, Міністерством молоді та спорту України, Державним центром зайнятості, вітчизняними громадськими організаціями та фондами, а також зарубіжними партнерами з Німеччини, Греції, Польщі, Фінляндії, Китаю.

Результати планових наукових досліджень, наукова продукція членів та співробітників наукових установ Відділення знаходяться у відкритому доступі, розміщуються в електронній бібліотеці НАПН України, на сайтах Інституту проблем виховання, Інституту педагогіки.

Висвітлення результатів досліджень, їх упровадження у практичну діяльність здійснюється у періодичній пресі – «Педагогічній газеті», всеукраїнському тижневику «Освіта» й на сторінках часописів, що публікує Відділення – «Позашкільна освіта та виховання» (до 2008 р.), «Шлях освіти» (до 2013 р.), «Історико-педагогічний альманах», «Світ виховання», «Порівняльно-педагогічні студії», «Педагогічний процес: теорія і практика», «Неперервна професійна освіта: теорія і практика», «Позашкільна освіта та виховання», «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», «Теорія і методика хортингу», «Мистецтво та освіта».

За 25 років члени та науковці установ Відділення опублікували 245 монографій, 61 підручник, 568 навчальних і навчально-методичних посібників, 312 навчальних програм, 62 концепції, довідники, нормативно-правові документи, а також понад 18 450 наукових й науково-методичних статей та отримали 16 свідоцтв про авторське право. Середнє значення кількості цитувань академіків Відділення – індекс Гірша становить 13.

Сучасними тематичними пріоритетами в діяльності Відділення визначено: розвиток філософії освіти і педагогіки відповідно до європейських цінностей та викликів глобальної освіти; формування нових підходів до людини, її взаємодії із синергією сучасного знання; розширення предметно-практичного поля педагогіки в контексті вирішення соціально-освітніх проблем людини та суспільства; розвиток освітології як наукового напряму інтегрованого дослідження сфери освіти та методологічної основи підготовки експертів в галузі освіти; історія змісту освіти і технологій навчання у різні історичні періоди; історичний досвід інклюзії; соціалізація, моральне, громадянське та національно-патріотичне виховання дітей та молоді; інноваційні технології соціально-педагогічної допомоги вразливим групам населення; соціально-педагогічна робота з дітьми та сім’ями вимушених переселенців; профілактика ризикованої, девіантної та делінквентної поведінки підростаючої особистості; інноваційний зміст і технології позашкільної освіти; система стратегічного управління новою українською школою; перспективи імплементації зарубіжного інноваційного досвіду освіти в Україні.

Сучасними організаційними пріоритетами у роботі Відділення є забезпечення ефективності впровадження результатів науково-дослідної роботи, підвищення публікаційної активності членів та співробітників наукових установ Відділення, зокрема у міжнародних (англомовних) періодичних виданнях, участь у міжнародних проектах і програмах.

Відділення систематично проводить міжнародні, всеукраїнські та регіональні науково-практичні конференції, семінари і педагогічні читання з актуальних проблем філософії освіти, теорії й методології педагогічної науки, історії педагогіки і освіти, проблем виховання, управління освітою, впровадження інноваційних технологій, порівняльної педагогіки.

Прес-служба НАПН України
10:05 14.11.2017
вул. Січових Стрільців, 52-А,
Київ, 04053, Україна
e-mail: info@naps.gov.ua