Анонси та оголошення
25 березня 2016 року загальними зборами НАПН України схвалено Стратегію розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2016-2022 роки.
Відбудеться 14 грудня 2017 року за адресою: м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.
Зустріч-презентація з українською поетесою Людмилою Скирдою у ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського НАПН України.
Національна академія педагогічних наук України оголошує конкурс на посаду ректора Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України.
Розміщена на веб-порталі бібліотеки
Відбудуться 16-18 листопада 2017 року у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім»
За результатами голосування директором Інституту інформаційних технологій


Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал



ДОПОВІДЬ ВАСИЛЯ КРЕМЕНЯ НА ЗУСТРІЧІ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З ПРАЦІВНИКАМИ ОСВІТИ

Вельмишановний Петре Олексійовичу!

Шановні колеги!

Цьогорічне святкування Дня працівника освіти проходить під знаком уведення в дію Президентом України нового Закону «Про освіту». Закону, який, на наш погляд, є одним із найбільш системних і дійсно європейських за сутністю законодавчих актів, що дозволяє провести глибинні перетворення у такій важливій сфері як освіта. Закону, підписання якого, в силу ряду причин, вимагало певної мужності від Президента. Ми тим більше дякуємо Вам, шановний Петре Олексійовичу!

Нині на порядку денному динамічне і результативне виконання Закону. Національна академія педагогічних наук України брала активну участь у розробці цього документу і, безумовно, ми зробимо все необхідне для його реалізації. У Законі вперше чітко визначено функції Академії, і ми їх розглядаємо як визначальні в нашій діяльності.

Ще одна особливість Закону – він орієнтований на сучасний світ, передусім, Європу, але він визрів в Україні, його вистраждала наша країна. Досить сказати, що ще в 2001 р. ми починали перехід на новий зміст і 12-річну освіту, де старша школа мала стати профільною, але цей перехід волюнтаристські був перерваний у 2010 р.

Якою має бути методологія виконання Закону? На мій погляд, вона не повинна зводитися до наздоганяльної функції – до того, аби перейняти краще з інших країн. Попри критичне ставлення в суспільстві до нашої освіти, думаю, що її традиції і нинішній потенціал дозволяють ставити більш амбітні завдання. А саме – одними з перших у світі відповісти на сучасні цивілізаційні виклики щодо нових умов життя і діяльності людини.  І такі можливості надає підготовлена Міністерством освіти і науки за активної участі Академії Концепція «Нова українська школа».

Про що йдеться?

Перше. Людство вступило в інноваційний тип прогресу – коли динамічно змінюються знання, технології, інформація, обставини життя тощо, і відбувається це значно швидше, ніж зміна поколінь.

Тому в навчальному процесі, окрім творчо-критичного засвоєння базових знань, маємо реалізовувати ще дві мети: виробляти у дитини уміння, навички й розуміння необхідності навчатися впродовж життя, а також навчати умінню використовувати отримані знання в практичному житті. Для цього треба  перебудувати зміст і методики навчання (нариклад, вчити не знанням про іноземну мову, а вчити мовленню на основі мовних знань; це ж стосується і опанування інших навчальних предметів) – тобто застосувати компетентнісний підхід у навчальній діяльності. І тоді матимемо знаннєву людину, для якої знання – фундамент життя. Суспільство таких людей і буде дійсно знаннєвим суспільством.

Друге. Сучасна цивілізація суттєво розширила комунікативне середовище, в якому живе й діє людина. Аби в цих умовах залишитись самій собою і бути ефективною в діяльності, людина має бути самодостатньою, здатною усвідомлено діяти в «густих хащах» комунікацій. Якраз відсутність критичної маси таких людей в Донбасі в значній мірі дозволила ворожій пропаганді спровокувати відомі події в цьому регіоні. В освіті треба змінити самий спосіб включення особистості у навчальний процес. Педагогікатолерантності й співробітництва має прийти на зміну авторитарній і панувати як у школі, так і в університеті.

Зазначене потрібно не стільки освіті, скільки суспільству: стабільна демократія може бути лише там, де є критична маса людей – носіїв демократичних цінностей, які воліють жити в суспільстві, побудованому на принципах демократії.

Третє. Розвиток людства набув глобального характеру, що робить конкурентоспроможною лише ту людину, яка здатна жити й діяти у такому просторі, тобто глобалістську людину. В її вихованні багато складових – від світоглядної підготовки, що адекватно відображає світ і місце в ньому України, до надання можливості працювати, спілкуватися і взаємодіяти у глобальному просторі, тобто підготовки мовної. На наш погляд, в освіті України, а потім і в цілому в країні, треба здійснити своєрідний мовний прорив: випускник школи повинен вільно володіти державною українською, рідною мовою (якщо вона не співпадає із державною) і англійською мовою як світовою. Знання англійської мови має стати обов’язковим для усіх школярів.

Четверте. Нинішні часи вимагають по-новому осмислити систему цінностей. Зокрема, треба орієнтувати дітей на бажання бути успішними в житті. Це має стати важливим стимулом до якісного навчання замість мотивації методами авторитарної педагогіки, до того ж цей стимул орієнтує людину на максимальну самореалізацію.

Серед незмінних цінностей – почуття патріотизму, національної єдності. Глобалізація – не лише зближення народів і держав, уподібнення економік. Це також загострення конкуренції між державами у різних сферах, набуття нею планетарного масштабу. У таких умовах лише згуртовані нації зможуть максимально усвідомити свій національний інтерес і відстояти, захистити його у процесі співпраці/конкуренції з іншими державами. Тому патріотизм, національне єднання є цінними на тільки самі по собі – вони є також передумовою успішного розвитку України і заможного життя її громадян. А події останніх років свідчать, що це ще й умова збереження самої держави. Освіта як жодна інша сфера покликана і має усі можливості для гуртування нації.

Зазначу, що підготовлені Академією Концепція і Комплексний план заходів з національно-патріотичного виховання дітей і молоді після затвердження Міністерством освіти і науки покладено в основу Стратегії національно-патріотичного виховання ддітей та молоді на 2016 – 2029 рр., що затверджено Указом Президента України від 13 жовтня 2015 року.

П’яте. У якості провідної ідеї сучасної освіти має постати дитиноцентризм, що передбачає максимальне наближення навчання, виховання кожної дитини до її індивідуальних особливостей і обдаровань. Цю ідею необхідно провести червоною ниткою в усьому реформуванні освіти. Саме такий підхід дасть змогу дитині пізнати себе, розвинути себе на основі власних здібностей і у дорослому віці максимально самореалізуватися. Останнє є неодмінною умовою особистого щастя й динамічного та несуперечливого суспільного прогресу.

Шановні колеги!Сучасний світ не тільки поставив нові завдання перед освітою, а й створив для неї нові можливості. Передусім це сучасні інформаційні технології, вільні європейські кордони, воля народів до співробітництва.

Попереду велика робота. І одне із завдань – зробити освіту і науку найбільш пріоритетними сферами в суспільстві. Науку – як сферу, що продукує нові знання, освіту – що олюднює, робить їх діяльнісними.

Проведене завдяки зусиллям Президента, Уряду, Міністерства освіти і науки за підтримки Верховної Ради, зокрема Комітету з науки і освіти, підвищення заробітної плати вчителів у 2017 р. і передбачене у 2018 р., свідчить про те, що держава розуміє важливість освітньої діяльності.

Ще раз хочу запевнити, що вчені Національної академії педагогічних наук України, яка за півтора місяці відзначатиме своє 25-річчя, докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний науковий супровід освітніх реформ в Україні. 

Прес-служба НАПН України
20:24 28.09.2017
вул. Січових Стрільців, 52-А,
Київ, 04053, Україна
e-mail: info@naps.gov.ua