НАПН України
Закладка 1Закладка 2Закладка 2
І Міжнародна науково-практична конференція «Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності й майбутнього»

30 березня на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова відбулася І Міжнародна науково-практична конференція «Наукова спадщина академіка Івана Зязюна у вимірах сучасності й майбутнього». Її організаторами виступили: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, Інститут педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжеґожевської у Варшаві, Громадська спілка «Українська асоціація освіти дорослих», ГНПО «Академія педагогічної майстерності та навчання дорослих імені І. А. Зязюна».

Модераторами пленарної частини конференції стали член-кореспондент НАН України, дійсний член НАПН України, ректор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Віктор Андрущенко, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України Нелля Ничкало і доктор педагогічних наук, завідувач кафедри педагогічної творчості НПУ імені М. П. Драгоманова Наталія ГузійПід час відкриття заходу вітальний лист від міністра освіти і науки України Лілії Гриневич зачитав в. о. директора Інституту модернізації змісту освіти Володимир Ткаченко.

Президент Національної академії педагогічних наук України, президент Товариства «Знання» України Василь Кремень наголосив на унікальному значенні наукової спадщини академіка Івана Зязюна в контексті сучасних цивілізаційних викликів. І в час глобалізації освіти його педагогіку добра, що опирається на осягнення духовності, на «неповторність і велич національного духу людини», важко переоцінити.

На думку дійсного члена НАПН України, почесного доктора Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Георгія Філіпчука, ціннісний вимір педагогіки Івана Зязюна полягає в розробці і впровадженні концепції професійного становлення педагога («Культура педагога і стратегія розвитку національної освіти унауковій спадщині академіка І. А. Зязюна»). Іван Зязюн навіть ініціював ухвалення Закону про вчителя, оскільки без піднесення його культурного, академічного, професійного рівня і соціального статусу не уявляв української освіти на рівні світових стандартів.

Обриси публічної діяльності Івана Андрійовича Зязюна стали темою виступу доктора педагогічних наук, завідувача відділу змісту і технологій навчання дорослих Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України Олександра Лавріненка. Про концепти педагогічної майстерності Івана Зязюна у контексті сучасної підготовки освітянських кадрів йшлося у доповіді завідувача кафедри педагогічної творчості Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова Наталії Гузій. Дійсний член НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України Іван Бех розглянув науковий універсалізм академіка Івана Зязюна.

Про Івана Зязюна як провідника освіти, його педагогічну майстерність, учня і вчителя у педагогіці творчості говорили почесні гості конференції – польські вчені: Стефан М. Квятковські професор звичайний, доктор хабілітований, віце-президент Комітету педагогічних наук Польської академії наук, ректор Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у Варшаві, іноземний член НАПН України – доктор психологічних наук, професор; Франтішек Шльосек – професор, доктор педагогічних наук, голова наукового товариства «Польша – Україна», директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у Варшаві, іноземний член НАПН України; Ян Лащик – професор, доктор хабілітований, керівник кафедри методології і педагогіки творчості Академії спеціальної педагогіки імені Марії Ґжеґожевської у Варшаві, іноземний член НАПН України, віце-президент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи.

Під час роботи секцій науковці, зокрема, порушили такі теми: філософсько-педагогічні та етико-естетичні ідеї, педагогіка добра і особистість учителя-майстра у науковій спадщині Івана Зязюна, педагогічна майстерність Івана Зязюна у науковому і творчому поступі його учнів.

Прес-служба НАПН України
19:54 31.03.2017