23 лютого на засіданні Президії НАПН України було розглянуто питання про започаткування експериментально-дослідної роботи всеукраїнського рівня зі стандартизації моделі інтенсивного масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику на 2017-2022 рр. Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі навчальних закладів 1–6 рівнів освіти
24 областей України та м. Києва доповіла заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любов Найдьонова.

Член-кореспондент НАПН України зазначила, що в умовах викликів інформаційно-психологічної війни критичне ставлення громадян до медіаповідомлень стає важливою складовою національної безпеки, адже тільки медіаосвічені громадяни здатні протистояти ворожій пропаганді, не піддаватися впливу інформаційних психологічних операцій, стійко тримати моральний дух у важкі часи. Медіаосвіта набуває статусу потужного ресурсу національно-патріотичного виховання.

За інформацією Любові Найдьонової, нині успішно завершено всеукраїнський експеримент з упровадження вітчизняної соціально-психологічної моделі шкільної медіаосвіти, що проводився протягом 2011–2016 рр. на базі загальноосвітніх навчальних закладів Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Черкаської областей та м. Києва. Започатковано також регіональні медіаосвітні експерименти в Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях. Загалом різними формами шкільної медіаосвіти охоплено понад 250 загальноосвітніх навчальних закладів. Сформовано Український медіаосвітній консорціум, до якого входять громадські об’єднання, що розгортають потужний громадський медіаосвітній рух. Розширюється співпраця медіаосвітян із медіавиробниками: від окремих виступів у регіональних ЗМІ до співпраці з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Національною медійною радою. Попередні підсумки експериментального етапу впровадження медіаосвіти демонструють її високий мотиваційний потенціал, актуальність і практичну значущість: вона відповідає життєвим потребам сьогодення. Розроблено навчальні програми, які охоплюють усі рівні навчання в середній школі, підготовлено посібники і підручники, в тому числі з інтеграції медіаосвіти в курси історичних та суспільно-політичних дисциплін, підготовлено електронний онлайн-підручник для старшокласників, медіаосвітні комп’ютені ігри, електронні ресурси для педагогів. Це уможливлює перехід до моделі наскрізної медіаосвіти, яка має охопити навчально-виховний процес на 1–6 рівнях освіти і стати ґрунтовною основою для здійснення медіаосвіти протягом життя. Необхідно розвинути інституційну підтримку медіаосвітнього процесу в синергії з реформуванням освіти, реалізацією концепції Нової школи, подальшою інтеграцією в європейський освітній простір.

Протягом останніх років прийнято міжнародні документи, що визначають нові тенденції і перспективи розвитку медіаосвіти в глобальному контексті. Враховуючи це, Президія Національної академії педагогічних наук України прийняла у 2016 р. нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти, що ґрунтується на розробленій в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України вітчизняній моделі медіаосвіти, яка інтегрує сучасні досягнення зарубіжної медіаосвіти, критично переосмислює її більш як півстолітній досвід, адаптує його до українських реалій, істотно посилюючи інноваційне наповнення медіаосвітньої підготовки, її психологічну складову. В основу вітчизняної моделі покладено соціально-психологічний підхід, у межах якого медіакультура мислиться як продукт і водночас умова взаємодії суб’єктів інформаційного простору. При цьому на відміну від існуючих підходів як суб’єкти розглядаються не лише медіавиробник і споживач, а й медіапедагог – модератор їхньої взаємодії. Вітчизняна модель передбачає поєднання захисної, естетичної, критичної і творчої моделей медіаосвіти. Вона враховує необхідність підготовки дитини до ефективної взаємодії з інформаційним середовищем на всіх етапах – від отримання виклику нинішньому рівню знань до створення інновацій і використання отриманих результатів.

Пріоритетними напрямами створення цілісної системи наскрізної медіаосвіти є розроблення психологічно обґрунтованих навчальних програм інтегрованої освіти для дошкілля і молодших класів загальноосвітніх шкіл, поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів, напрацювання низки факультативних медіаосвітніх програм для підлітків, упровадження курсу медіакультури з урахуванням особливостей переходу до профільного навчання і професійної освіти, активізація позакласної і позашкільної роботи гуртків, фото-, відео- та анімаційних студій, інших форм учнівської творчості медіаосвітнього спрямування. Кадрове забезпечення шкільної медіаосвіти потребує суттєвого підвищення медіаграмотності вчителя. Необхідно розробити й апробувати способи самоосвіти педагогічних колективів та окремих педагогів як форми поточного підвищення кваліфікації, створити програми короткотермінових навчальних курсів і тренінгів для інтенсивної медіаосвітньої підготовки, проаналізувати медіаосвітні ініціативи у професійній і вищій школі для стандартизації вимог до рівнів медіаграмотності сучасного вчителя та рекомендації з реалізації в освітніх і науково-освітніх програмах підготовки і перепідготовки фахівців педагогічного і психологічного профілю. Нагальною є потреба інтенсивного масового і систематичного підвищення медіакультури всієї педагогічної спільноти, що зумовлюється мінливістю інформаційного простору, швидким упровадженням нових інформаційно-комунікаційних технологій, виникненням нових феноменів і ризиків (кібербулінг, грумінг, тролінг, комерціоналізація дітей онлайн, цифрова деменція тощо). Важливим елементом системи наскрізної медіаосвіти має стати й організація за участю громадських об’єднань і медіавиробників різних форм позашкільної освіти, включаючи форми для дітей дошкільного віку, батьківську педагогіку, творчі студії для дітей і молоді, дитячі та молодіжні фестивалі, конкурси, проекти місцевого і всеукраїнського рівня для сприяння розвиткові медіакультури і підтримки шкільної медіаосвіти.

Любов Найдьонова наголосила на основній меті дослідно-експериментальної роботи «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі інтенсивного масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» – експериментальній перевірці результативності і стандартизації вітчизняної соціально-психологічної моделі інтенсивного масового впровадження наскрізної медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику, підвищенні рівня медіакомпетентності педагогів і студентів педагогічного і психологічного профілю.

Президія НАПН України розглянула також питання впровадження результатів науково-дослідної роботи «Теоретичні та методичні засади управління підготовкою фахівців з педагогіки вищої школи на основі компетентнісного підходу в межах європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу», виконаної у ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (доповідач – Зоя Рябова, завідувач кафедри педагогіки, управління та адміністрування ДВНЗ «УМО»). Про діяльність відокремленого структурного підрозділу ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України – Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти впродовж 2015-2016 років поінформував директор цього інституту Олександр Ситніков.