Орієнтир — модернізація і європейські стандарти: — такими словами розпочав перше в цьому навчальному році засідання Вченої ради Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова його ректор, академік, президент Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи Віктор Петрович Андрущенко. Акценти, зроблені ним в першовересневій програмній промові викличуть інтерес усієї педагогічної громадськості.

Серед завдань, над вирішенням яких ми маємо працювати у наступному начальному році стратегічним є завдання підтвердження лідерського статусу університету в українському і утвердження такого ж статусу у європейському освітньому просторі. А головним кроком до цього є забезпечення європейської якості освітніх послуг.

Відповідно до рекомендацій Європейської Асоціації з гарантування якості у вищій освіті (ENQA) в нашому університеті впроваджується система управління якістю.

Важливим чинником модернізації навчального процесу є його інформатизація. І у цьому вимірі наш університет має вагомі здобутки.

Проведена велика підготовча робота для відкриття "Академії Microsoft", що дозволить студентам і викладачам безкоштовно користуватись найсучаснішим ліцензійним програмним забезпеченням і отримати сертифікати провідного розробника програмного забезпечення: фірми Майкрософт.

Університетом відкрито 5 закордонних центрів дистанційного навчання у Бразилії (м. Прудентополіс, м. Іраті, м. Курітіба-Субрас і Курітіба-Полтава, м. Уніо-де-Віторіо);

Високою популярністю користуються підготовчі курси та локальні центри заочного навчання в містах Хирів, Лубни, Самбір, Сколе, Турка, Колочава, Старий Самбір, Бердичів, Городня.

Кафедрами університету виготовлено і внесено до "Електронної бібліотеки" 5 800 примірників електронних книг.

За результатами світового рейтингу розгорнутих систем навчання в Інтернеті наш університет посідає 4 місце серед 300 університетів України.

Удосконалення змісту навчального процесу, впровадження нових та новітніх навчальних технологій, підвищення якості освітніх послуг і надалі залишається пріоритетним напрямом діяльності нашого колективу.

Європейська модернізація освіти має здійснюватись на основі традиційних національних надбань української освіти з осмисленим запозиченням та імплементацією кращих зразків освіти країн європейського простору, насамперед, Німеччини, Польщі, Великої Британії, Швеції, Фінляндії.

Не менш важливим завданням є завдання європеїзації наукових досліджень, їх органічного поєднання з навчальним процесом, бізнесом та виховною діяльністю.

Відомо, що належна якість освіти забезпечується інтелектуальною спроможністю викладацького складу — наукою і педагогічною майстерністю.

Наука і освіта — нероздільні. Їх єдність, а також спрямованість науки на потреби практики, є важливою європейською нормою, яку слід впровадити у вітчизняну освітню практику. Безсумнівними досягненнями у цій галузі є активне входження науковців університету до міжнародної наукометричної бази GoogleScholar. А міжнародне співробітництво загалом нарощуватимемо дуже інтенсивно.

Лише в цьому навчальному році Драгоманівці провели більше 70 міжнародних та Всеукраїнських конференцій, які мають значний резонанс у науковому середовищі як України, так і далеко за її межами. 20 науково-дослідних центрів та 24 науково-дослідні лабораторії є осередками продукування передової наукової думки та інноваційних методів дослідження.10 нових фундаментальних та прикладних науково-дослідних проектів, керівниками яких є вчені-драгоманівці, отримали перемогу на конкурсі МОН України. Знаковою є участь науково-педагогічних працівників університету у загальноєвропейських проектах "TEMPUS", "MarieCurie", "ERASMUS".

Європейський вектор розвитку освіти викликає активізацію академічної мобільності викладачів і студентів, їх міжнародної співпраці.

Розширення і поглиблення академічних контактів, двосторонніх і багатосторонніх домовленостей про співпрацю я розглядаю як одне з основних завданнь входження університету у європейський простір, досягнення ним лідерського статусу.

Головними напрямами міжнародного співробітництва є вивчення та впровадження кращих європейських освітніх програм, організація спільних науково-едукологічних проектів, підготовка спільних наукових видань, організація стажувань студентів та викладачів з метою обміну досвідом тощо.

У межах програми TEMPUS, за фінансової допомоги Вишеградського фонду, VISBY, UNESCO, Американського бюро освіти і культури, Міжнародного фонду "Відродження" університет виконує 23 міжнародні проекти. Стратегічними партнерами в цьому для нас є Польща, Литва, Німеччина, США, Китай та Ізраїль.

Цікаві проекти виконуються Інститутом соціальної роботи та управління з Вищою лінгвістичною школою в м. Ченстохова (Польща); Інститутом соціології, психології та соціальних комунікацій з Ягелонським університетом (Польща); Інститутом корекційної педагогіки та психології з Кишинівським державним педагогічним університетом імені І. Крянге (Молдова); Інститутом української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка з Католицьким університетом м. Люблін (Польща), Політехнічним університетом м. Лодзь (Польща).

2015 року для України відкрилась можливість приєднатися до програми Erasmus+, а також до Програми "Горизонт — 2020".

Позитивні зрушення намітились в університеті у частині запрошення провідних західних викладачів для читання лекцій, зустрічей зі студентами та викладачами. У минулому році в межах реалізації проекту академічної мобільності університет відвідали близько 50 іноземних професорів. Серед них: професор з Нідерландів Рене Кларіс, професор Давид Шойхер (Ізраїль), професор Джінван Парк (Південна Корея), професор Зеслав Банись (Польща) та інші.

Університетом подана заявка на ухвалення Єврокомісією угод із Литовським едукологічним університетом (Литва) та Куявсько-Поморською школою у м. Бидгощ (Польща). У разі сприятливого рішення, студенти та викладачі отримають можливості навчання та наукової діяльності в університетах країн ЄС.

У минулому році нами підписано угоду про співпрацю з ізраїльським університетом, а цього року — із престижним турецьким університетом "Фатіх", який має філіали та навчальні центри по усьому світу.

Підписані також угоди про співпрацю з Полонійною Академією (Польща), університетом Саньмін (Китай).

Європейськими нормами є міжнародна академічна мобільність, включене навчання, обмін професорами і студентами, організація спільних наукових проектів, продуктивне використання міжнародних грантів.

На сьогодні в університеті має домінувати норма: кожна кафедра має подати заявку на міжнародну програму. Не подання такої заявки автоматично ставить питання про доцільність функціонування кафедри, її перспективи.

Виступаючи з доповідями на міжнародних форумах, які проводились в Оксфорді, Відні, Вільнюсі у розрізі прогнозування розвитку університетів, я наголошував, що майбутній університет має стати центром національної та загальнолюдської гуманітарної культури. І цей висновок не тільки сприймався, але й гаряче підтримувався міжнародною освітянською громадськістю.

Створення і постійне відтворення гуманітарної аури, основаної на єдності базових національних і загальнолюдських цінностей, я розглядаю також як завдання здобуття університетом лідерського статусу у європейському просторі.

Переконаний, наш університет має стати для європейського педагогічного простору зразком утвердження сучасної аксіологічної платформи підготовки нового вчителя для об′єднаної Європи ХХІ століття.

Кожен, хто знайомився з діяльністю того чи іншого європейського університету, підтвердить: у них панує висока організованість, належне забезпечення матеріальними, насамперед, фінансовими й духовними (бібліотечними, інформаційними) ресурсами, домінує турбота про викладача, студента, співробітника, безпека життєдіяльності.

Досягнення цих норм постає також у якості завдання європейського розвитку нашого університету.

Наш університет — це своєрідний мегаполіс, який охоплює майже 35 тисяч студентів, близько 2 тисяч викладачів і півтори тисячі співробітників. Університет — це 20 Інститутів, 120 кафедр, десятки лабораторій, навчальних центрів.

Управляти такою системою непросто.

Важливою європейською нормою є практика залучення громадськості до управління університетом. Активними там є наглядові ради; вражає співпраця західних університетів з бізнесом; продуктивним є студентське самоуправління, а також діяльність громадських організацій.

Тож досягнення і цієї норми я розглядаю у якості невідкладного завдання входження університету у європейський простір освіти.

Модернізація освіти, запозичення кращих зразків освіти демократичних країн Європи і світу не відміняє й не перекреслює все те позитивне, що було і в освіті України від Ярослава Мудрого, козацької педагогіки і до наших днів. Демократизація життя університету — реальна перспектива його розвитку у наступний період.

Ми вступаємо в рік, який може бути переломним як для країни загалом, так і для системи освіти. Рано чи пізно, але обов′язково закінчиться війна; з′являться кошти; більш реальною стане для нас європейська перспектива. Освіта і наука, інтелект загалом утвердяться у якості визнаних і стратегічних пріоритетів перспективного суспільного розвитку. Ми маємо власною працею наближати цей час.

Університет має повноформатно заявити про себе на міжнародному європейському рівні, вийти на перші, лідерські позиції.

Новий навчальний рік розпочинається в плетиві складних суперечностей.

Разом з тим, ми бачимо: на горизонті промені покращення ситуації, зростання.

Ми маємо наближати кожен на своєму робочому місці, це зростання. Адже суспільство йде вперед. Потрібні молоді, креативні, амбітні особистості, першу путівку в життя яким виписує вчитель.

Ми готуємо такого вчителя.

Переконаний, кожен з нас виявиться гідним викликам часу.