Закладка 1Закладка 2Закладка 2
Світлана ЛИТВИНОВА: Дистанційне навчання у ЗЗСО: концептуальні підходи

Наявність значної кількості інструментів для організації дистанційної форми навчання учнів не сприяла швидкому й ефективному переходу закладів загальної середньої освіти до дистанційного навчання під час пандемії і карантину. Для виконання навчальних програм і задоволення освітніх потреб учнів, які активно використовують мобільні телефони, домашні планшети, ноутбуки тощо, не вистачило учителя, компетентного в цифрових технологіях.

Учителям досить важко застосовувати засоби Інтернет-технологій: вони не мають досвіду, навичок, цифрового освітнього контенту; їм забракло наявних методичної підтримки й дидактичних матеріалів, комплексних управлінських рішень для здійснення дистанційного навчання. Значна частина вчителів фізики, хімії, біології не змогла використати готові системи комп’ютерного моделювання (СКМод), оскільки не мала досвіду онлайн-співпраці з учнями.

Аналіз стану використання дистанційної форми навчання в ЗЗСО України. Протягом березня-квітня 2020 року науковці Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України провели опитування 607 вчителів закладів загальної середньої освіти щодо організації дистанційної форми навчання під час пандемії COVID-19*. Опрацювання даних показало, що вчителі застосовували наступне:

  • для миттєвих повідомлень і оголошень – Viber (88,2%), Telegram (20,9%), сайт закладу освіти (62,7%);
  • для організації роботи з класом – Google Classroom (45,5%), Microsoft Teams (4,7%), Moodle (3,4%);
  • додаткові матеріали до уроків на платформах YouTube (72,9%), EdЕra(42,3%), Prometheus (32,5%);
  • для учнів старших класів – онлайн курси МОН України з підготовки до ЗНО (27,3%), відеоуроки на ТРК «Київ» (22,8%), платформу «Цифрова освіта «Дія» (15,4%), відеоуроки на місцевих телеканалах (11,8%).
  • для уроків-вебінарів – Skype (37,7%), Zoom (28,5%);
  • електронний щоденник (10,3%).

У процесі стрімкого перебудовування освітнього процесу було визначено перешкоди щодо впровадження дистанційної форми навчання, зокрема: недостатні технічні можливості закладів (61%), недостатній досвід учителів(58,6%), обмежений доступ до мережі Інтернет (35,3%), нечіткі інструкції від адміністрації ЗЗСО (10%), недостатня мотивація вчителів (7,8%).

Реалізація дистанційної форми навчання з використанням мережі Інтернет – Online і без неї – Offline. Різниця полягає в тому, що у першому варіанті освітній контент знаходиться на сайтах, порталах або в системах дистанційного навчання, а в другому – освітній контент завантажується на комп’ютер учня і опрацьовується без доступу до мережі Інтернет. Крім того, навчання Online може здійснюватися синхронно – за одночасної присутності вчителя й учнів, або асинхронно – учень може навчатися у зручний для нього час без обов’язкової присутності вчителя (перегляд відеоуроків).

Розглянемо чотири підходи до організації дистанційної форми навчання в освітніх установах.

Перший підхід.Offline. Вчителі й учні мають обмежений доступ до комп’ютерів або не мають постійного доступу до мережі Інтернет.

Учасники процесу мають дотримуватися такої послідовності та вимог:

  • створити розклад пересилання листів-завдань, встановити терміни для їхнього виконання, а також передбачити можливість надсилання листів-запитань від учня і відповідей від учителя;
  • надіслати завдання учням на електронну пошту згідно з розкладом;
  • учні виконують завдання у зручний для них час;
  • пересилають виконані завдання вчителю електронною поштою відповідно до терміну;
  • учитель оцінює роботи учнів і надсилає електронні листи/довідки з результатами.

Комунікація вчителів з учнями відбувається електронними листами.

Таке навчання здійснюється переважно самостійно. У разі виявлення знаннєвих проблем, учень має самостійно шукати додаткові ресурси та матеріали. Системної допомоги вчителя не передбачено.

Другий підхід.Online за допомогою мобільного телефону. Учителі та учні мають обмежений доступ до комп’ютерів, але мають доступ до мережі Інтернет.

Для організації навчання учнів онлайн учителі мають дотримуватися такої послідовності та вимог:

  • створити графік уроків-вебінарів (що може відповідати розкладу занять закладу освіти);
  • провести «прямий ефір» з учнями згідно розкладу (вчитель коментує і пояснює навчальний матеріал, відповідає на запитання, коментує домашні, індивідуальні завдання і встановлює терміни виконання);
  • учні виконують завдання у зручний для них час;
  • учні надсилають виконані завдання, згідно з терміном (на електронну пошту вчителя або розміщують у хмарному сховищі (GoogleDrive, OneDrive) –скріни екрану, скановані копії, фото виконаних завдань;
  • учитель оцінює роботи та надсилає результати електронною поштою (узагальнено за період) або використовує електронні журнали.

Таке навчання здійснюється з участю вчителя. У разі виявлення проблем, учень має можливість надіслати запит.

Третій підхід. За допомогою LMS-Moodle, MOOC. Учителю необхідно зробити підготовчу роботу і дотримуватися такої послідовності:

-                  розробити дистанційний курс з теми або кількох навчальних тем, що включатиме відеоконтент, тексти, графіки, малюнки, схеми;

-                  розробити контрольні запитання/тести;

-                  скласти розклад виконання завдань;

-                  надати учням доступ до дистанційного курсу;

-                  оцінити успішність за результатами проходження тестів;

-                  підтримувати зворотний зв’язок засобами, вбудованими в систему Moodle.

Якщо вчитель вирішив скористатися готовими відкритими дистанційними курсами для навчання своїх учнів (на платформах Ptometheus, EdEra або Coursera), в основу яких закладено навчання з використанням відеоконтенту, він має попередньо здійснити їхній добір, перевірити відповідність навчальній програмі, перевірити мову викладу матеріалу, складність подання матеріалу, зібрати скріни екранів про завершення курсу або отримання учнями сертифікатів.

Таке навчання здійснюється з частковою участю та мінімальній підтримці вчителя, учень має самостійно здобути знання.

Четвертий підхід.Online Інтернет-сервіси. Для організації навчання учнів з використанням системи Інтернет-сервісів, зокрема хмаро орієнтованих, учитель має дотримуватися такої послідовності та вимог:

-                  сформувати хмаро орієнтоване освітнє середовище для конкретного класу, групи учнів;

-                  розмістити цифровий освітній контент у віртуальному класі частково (поурочно) або повністю для повсюдного доступу учнів;

-                  надати учням посилання або код для входу у віртуальний клас (Teams, OneNoteClassroom, GoogleClass);

-                  скласти розклад уроків-вебінарів, лекцій (відповідно розкладу занять закладу освіти);

-                  проводити «прямий ефір» з учнями згідно з розкладом (учитель коментує і пояснює навчальний матеріал, відповідає на запитання, коментує домашні й індивідуальні завдання, встановлює вимоги та терміни виконання);

-                  учні виконують завдання у зручний для них час з дотриманням термінів виконання;

-                  учні розміщують виконані завдання згідно з зазначеними термінами у хмарному сховищі (GoogleDrive, OneDrive) – скріни екрану, скановані копії, фото виконаних завдань;

-                  учитель проводить опитування/тестування за темою/уроком/лекцією;

-                  учитель оцінює роботи учня і виставляє оцінки в електронному журналі.

Навчання може бути як з участю вчителя, так і без. У разі виявлення проблем, учень має можливість надіслати повідомлення, запитання, запит для уточнення.

Цей підхід дає широкі можливості вчителю для використання додаткових сервісів, зокрема: Learning Apps, Forms, Youtube, комп’ютерне моделювання, контент AR (доповненої реальності) та сервіси для співпраці.

Системи та сервіси для організації  дистанційної форми навчання.КількістьІнтернет-сервісів для організації дистанційної форми навчання сягає сотні найменувань. Але вчителі обрали такі як Google Class, Teams, OneNote Classroom, шо обумовлено простотою організації дистанційної форми навчання, безкоштовним доступом до основних функцій, рівнем цифрової підготовки (отриманим більшою мірою в інститутах післядипломної педагогічної освіти).

Google Class – сервіс, доступ до якого здійснюється з електронної скриньки Google-аккаунта. За допомогою сервісу вчитель має можливість створювати поурочну структуру, розміщувати теоретичний матеріал, аудіо та відеофайли, посилання на тести. Виконані завдання учні підвантажують до завдання і вчитель має можливість згодом їх перевірити. Перевагою цього сервісу є автоматичне формування електронного журналу і бальне оцінювання завдань. Особливість використання цього сервісу – вікове обмеження на створення Google-аккаунта (від 12 років). Ця проблема може бути вирішена за умови створення електронної скриньки батьками учня.

OneNote Classroom – є складовою Office 365. Дозволяє створити повноцінний віртуальний клас, що включає три освітні кабінети: бібліотека навчальних матеріалів – тільки читання та перегляд матеріалів; кабінет для співпраці – освітня зона для спільної роботи, проєктної діяльності, обговорення, коментування; кабінет учня – для розміщення виконаних завдань або електронних робочих зошитів. Перевагою сервісу є повсюдний доступ до навчальних матеріалів, захист персональних даних, адміністративна підтримка учня, створення корпоративної пошти навчального закладу. Для використання сервісу потрібна наявність облікового запису Microsoft або Office 365.

Teams – комплексне рішення як для одного вчителя, так і для всього навчального закладу. У ньому поєднано OneNote Classroom, систему конференц-зв’язку та систему миттєвих повідомлень. Перевагою є можливість формування груп. Обов’язковою є наявність облікового запису Microsoft або Office 365.

Сервіси для проведення уроків-вебінарів набули широкого розповсюдження серед учителів закладів загальної середньої освіти, оскільки найбільшою мірою нагадували звичні шкільні заняття. Серед багатьох сервісів вчителі обрали Zoom і Skype, що мають достатній функціонал для проведення уроків-вебінарів. Основна проблема – «бачити учня під час уроку» (кількість онлайнових зображень учасників уроку досі залишається замалою).

В останні тижні карантину з’явився сервіс GoogleMeet. Він знаходиться на етапі широкомасштабного апробування, доопрацювання і розвитку. Проте, має значний потенціал щодо використання в системі освіти, оскільки є складником електронної скриньки, а отже, завжди «під рукою».

Сервіси для організації лабораторних і практичних робіт, системи комп’ютерного моделювання.Позитивно зарекомендували себе нові системи комп’ютерного моделювання процесів і об’єктів Phet, CK-12, Mozaik GeoGebra. Робота в таких системах передбачає використання 3D і 2D моделей реальних об’єктів світу, що надає можливість вчителю створити цікавий інноваційний урок або спроєктувати дослідницьку роботу.

До інновацій можна віднести використання об’єктів доповненої реальності (AR). Сучасні мобільні пристрої та додатки дозволяють використовувати об’єкти доповненої реальності (AR) як інструмент візуалізації освітнього контенту.

Сервісами для узагальнення, обговорення, комунікації вчителі обрали такі: Padlet, іLinoit. Для створення відеозаписів привабливим виявився Flipgrid. Для створення онлайн-тестів, опитувальників – Mentimeter, Kahoot, Class Marker, Plickers, EasyTestMaker, Quizlet. За їх допомоги вчителі мали змогу створювати тести, завдання, в яких учні вибирають правильні відповіді із запропонованих, зіставляють зображення та інформацію або вписують власні варіанти відповідей.

Ми пропонуємо чотири основні кроки до впровадження дистанційної форми навчання у загальній середній освіті:

-      цільове підвищення компетентності вчителів з використання базових сервісів для організації дистанційної форми навчання;

-      формування цифрового освітнього простору закладів освіти – Інтернет, комп’ютерне обладнання, засоби комунікації, програмне забезпечення (зокрема, електронні щоденники/журнали);

-      широкомасштабне розроблення науково-методичних матеріалів з питань дистанційного навчання (для керівників, учителів, батьків, учнів);

-      термінове поповнення якісним освітнім контентом з предметів шкільного курсу, чинних баз даних і освітніх платформ. 


Світлана ЛИТВИНОВА,

в.о. заступника директора з наукової роботи

Інституту інформаційних технологій

і засобів навчання НАПН України,

доктор педагогічних наук


"Освіта і суспільство", 2020, № 9, с. 5






*Результати онлайн опитування щодо потреб вчителів у підвищенні фахового рівня з питань використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину https://lib.iitta.gov.ua/719908/


13:43 07.10.2020