Анонси та оголошення
Відбудуться 17 листопада о 10-00
25 березня 2016 року загальними зборами НАПН України схвалено Стратегію розвитку Національної академії педагогічних наук України на 2016-2022 роки.
Розміщена на веб-порталі бібліотеки
Відбудуться 16-18 листопада 2017 року у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім»
За результатами голосування директором Інституту інформаційних технологій
Підготувала ініціативна група до дня народження Бориса Євгеновича Патона
Скористатися сервісом у читальному залі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського


Офіційне інтернет-представництво Президента України
Офіційний веб-сайт Верховної Ради України
Урядовий портал



«Треба допомогти дитині пізнати себе»
Василь Кремень — про те, якою має бути шкільна освіта у ХХІ столітті.

Перехід на 12-річне навчання у школі, певно, є найбільш обговорюваною зміною за програмою реформи освіти, яка впроваджується в Україні. 2002 року, коли міністром освіти був Василь Кремень, у країні вже запроваджували 12-річку. Через вісім років, коли цю посаду обіймав Дмитро Табачник, таку систему скасували. «Це завдало великої шкоди, бо були видрукувані підручники для 12-річки і довелося фактично ножицями різати програму, за рік викладати програму двох років», — говорить Василь КРЕМЕНЬ, академік Національної академії наук України, президент Національної академії педагогічних наук України, президент товариства «Знання» України.

Одним з основних завдань НАПН є опрацювання нової філософії освіти. Про це, а ще про виховання інноваційних людей та підготовку вчителів для нової школи ми мали розмову з Василем Кременем, який, до речі, 25 червня відзначає ювілей.

ТРИ ФУНКЦІЇ НАВЧАННЯ

— Сучасна освіта має готувати людину до життя і соціальної активності у ХХІ столітті, а не у ХХ. Тому за всієї поваги до минулого, ми повинні зберегти краще, що є, та при цьому модернізувати освіту. З огляду на це я бачу кілька напрямків, які й становлять філософію сучасної освіти і на які ми мусимо зважати при зміні освітянської діяльності.

По-перше, людство приходить до інноваційного типу прогресу. Він характеризується швидкою зміною знань, ідей, технологій, взагалі — швидкою зміною умов життя й діяльності людини. Ми повинні готувати людину, конкурентну за таких умов. Потрібно готувати інноваційну людину, здатну сприймати зміни, творити їх і бути ефективною в реальному середовищі.

У нас нерідко практично єдиною функцією навчального процесу є те, щоб дитина максимально засвоїла певну суму знань. У кращому разі — щоб засвоїла їх творчо. Безумовно, ця функція залишиться і в майбутньому. Але в процесі навчання мають формуватися ще як мінімум дві функції. А саме — потрібно навчити дитину вчитися впродовж життя й використовувати отримані знання у практичній діяльності, в побуті. Поки у нас знаннями зазвичай оволодівають тільки для того, щоб продемонструвати їх на іспиті, під час ЗНО тощо.

ВІД АВТОРИТАРНОЇ ПЕДАГОГІКИ — ДО ТОЛЕРАНТНОЇ

— Інша світова тенденція — невпинне розширення інформаційно-комунікативного простору, в якому перебуває людина. Колись була одна газета, одна радіоточка, а зараз скрізь є інтернет, мобільні телефони, телебачення. У цьому просторі людина має бути самодостатньою, інакше вона не зможе усвідомлено ставитися до різноманіття всієї цієї інформації й не зможе ефективно її використовувати.

Щоб підготувати людину до існування в сучасному інформаційному просторі, треба перейти від авторитарної педагогіки до толерантної. Важливо, щоб дитина росла як самодостатня особистість, а не така, яка вимагає патерналістських взаємин. Це потрібно не так для освіти, як для суспільства. Бо демократичне суспільство — не там, де демократичні президент та уряд, хоч і це потрібно, а там, де є критична маса людей, здатних жити і працювати в демократичному суспільстві й не здатних — в авторитарному. Цього можемо досягти, лише якщо в освітньому процесі будуть взаємні шанобливі відносини між тими, хто навчається, і тими, хто навчає.

«КОМП’ЮТЕР МОЖЕ ЗАМІНИТИ КЛАСНО-УРОЧНУ СИСТЕМУ»

— Третя тенденція сучасності — цифрове суспільство. Комп’ютер сьогодні в контексті освіти має щонайменше чотири функції. По-перше, це шлях до комп’ютерної грамотності, без якої дедалі важче бути конкурентним. Друге — у навчальному процесі комп’ютер є способом інтенсифікації та індивідуалізації пізнавальної діяльності людини. З часом комп’ютер взагалі може замінити класно-урочну систему навчання. Третє — комп’ютер, підключений до інтернету, дає змогу зв’язатися зі світом. По-четверте, комп’ютер відкрив новий тип навчальної діяльності — дистанційну освіту.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ПАТРІОТИЗМ

— Важлива тенденція — глобалізація. Сьогодні розвиток будь-якої країни залежить, зокрема, від того, як її громадяни спілкуються зі світом. Людина повинна бути конкурентною у глобальному просторі. На моє переконання, ми маємо готувати глобалістську людину, але патріота України. Для цього потрібні серйозні зміни в освіті. По-перше, треба підготувати людину світоглядно, щоб вона адекватно оцінювала відносини своєї країни і свої особисто — зі світом. Щоб не було, як у нашого північного сусіда, де людей привчають до того, що всі навкруги — вороги і хочуть знищити Росію. Також людина повинна, крім української державної мови, володіти англійською, мовою міжнародного спілкування — щоб забезпечити свої контакти зі світом.

Також наголошу на значенні патріотизму і національного єднання. Саме це — шлях до кращого життя в країні. Бо глобалізація веде до загострення конкуренції, яка набуває планетарного характеру, поширюється не тільки на політику, а й на економіку, інформаційний простір. І лише країна, населення якої найбільше усвідомить свої національні інтереси і буде згуртованим, зможе створити кращі умови для життя. А для нас сьогодні це взагалі спосіб збереження держави, адже сусідня країна веде гібридну війну проти України.

Важливо визначити місце в геополітиці нашої держави і громадян, формувати відповідну свідомість. Маю на увазі європейський вибір. У моєму баченні, це — прийняття цінностей, які впродовж століть формувалися в Європі, адаптація їх до української дійсності. Другий аспект — вступ до таких організацій, як НАТО і ЄС, членство в яких надало б Україні можливість реалізувати свої інтереси найефективніше.

ЧЕСНЕ БАГАТСТВО — ЦЕ МОРАЛЬНО

— У сучасному світі змінюється зміст традиційних категорій. Ми повинні не чіплятися за традиції, адже це стриножує людину, заважає їй реалізуватися. Скажімо, бути багатим. Колись вважалось, що це погано. Справді, багатство більшості наших багатих засноване на несправедливості. Але багатство чесне, отримане завдяки власній праці, є виявом великого внеску людини в розвиток суспільства. Скажімо, Білл Гейтс — найбагатша людина світу. Уявіть, якби того, що він створив, не було. Де було б людство? Тому я вважаю, що авторитарну педагогіку в школі можна замінити на педагогіку мотивації дитини до того, щоб вона була успішною, заможною.

У ЦЕНТРІ — ЛЮДИНА

— Ми повинні утверджувати дитиноцентризм у школі, в університеті — студентоцентризм, у суспільстві загалом — людиноцентризм. Під дитиноцентризмом я розумію максимальне наближення навчання та виховання дитини до її конкретних здібностей. За великим рахунком, ми повинні допомогти дитині пізнати себе, свої таланти і здібності й розвивати їх. Тоді в дорослому віці людина фахово займатиметься улюбленою справою. І країна розвиватиметься максимально ефективно.

ЯК ГОТУВАТИ ВЧИТЕЛЯ НОВОЇ ШКОЛИ

— Будь-які зміни не будуть дієвими без фахових вчителів. Необхідно суттєво підняти авторитет вчителя. Щоб у педуніверситети йшли кращі випускники, а не так, як сьогодні, коли туди часто поступають відсталі учні. При самому відборі треба враховувати не лише знаннєву складову, а й дивитися на те, чи здатна людина бути вчителем, любити дітей... Для цього потрібні спеціальні тести. У нас в Академії вони розроблені, ми готові їх запропонувати.

Учителя потрібно готувати дещо інакше, ніж зараз, варто посилити психологічний аспект. Учитель має розрізняти сильні й слабкі сторони в особистості кожної дитини, реагувати на кожного учня, а не на клас у цілому. Також потрібно посилити інформаційну грамотність вчителів. Безумовно, дуже багато важить практична підготовка, якої в сьогоднішнього випускника університету не досить. Потрібно мотивувати випускників вишів до стажування у кращих вчителів. Цей механізм нині не відпрацьований, учитель не зацікавлений у тому, щоб мати стажера.

Зараз Національна академія педагогічних наук бере участь у розробці концепції підготовки вчителя, якою займається Міністерство освіти і науки. Думаю, ми знайдемо шляхи досягнення цих та інших рішень.

«СУЧАСНУ ШКІЛЬНУ ОСВІТУ НЕМОЖЛИВО УМІСТИТИ В 11 РОКІВ»

— Я абсолютно підтримую повернення до 12-річки у школі. Цей перехід розпочався, коли я був міністром, і майже десять років в Україні діяла така система. За суто волюнтаристським рішенням цей перехід було ліквідовано.

В Європі, крім України, Росії та Білорусі, більше ніхто не навчається в середній школі так мало, 11 років. Сучасну шкільну освіту неможливо умістити в 11 років навчання, потрібно щонайменше 12 років. У деяких країнах діти вчаться у школі по 14 років, а в деяких є обов’язковою освіта з п’яти років.

ФІЛОСОФІЯ ДЛЯ ЮНАЦТВА

— Коли я був міністром, за 12-річної системи навчання у низці профілів було передбачено викладання філософії. Більше того, я разом з доктором філософських наук Володимиром Ільїним підготував підручник, який вийшов у світ. Це посібник для профільної школи в межах 12-річки.

Я — за викладання філософії, особливо на деяких профілях. Але це не має бути повтор вишівської філософії. Це має бути філософія для юнацтва. Можливо, менш системно-наукова і більше системно-пізнавальна. До речі, відкрию невелику таємницю: зараз ми з ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонідом Губерським і Володимиром Ільїним готуємо книжку з популярної філософії для юнацтва, яку можна буде використовувати в школах.

ПРО ВЛАСНІ ШКОЛИ

— Я родом із невеликого села (Любитове Сумської області. — Ред.). Там була малокомплектна восьмирічна школа. Я доволі гарно вчився, закінчив школу з похвальною грамотою. Потім три роки ходив вчитися за сім кілометрів і закінчив 11 класів. До речі, з того часу маю науку стосовно малокомплектних шкіл. Коли ми, десь 15 людей із мого села, пішли у старшу школу до сусіднього села, вчителька хімії викликала нас до дошки і всім, зокрема мені, поставила двійки. Бо раніше у нас хімію викладав учитель історії. Він не знав хімії, і ми її не знали. Нова вчителька була настільки серйозною та вимогливою, що під її керівництвом я став переможцем олімпіади з хімії в Конотопському районі та призером в області.

«МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАУКИ ТА ОСВІТИ»

— На освіту в Україні йде 6 — 7% ВВП. У принципі, це світові норми. На практиці ця сума слабенька, кошти не завжди використовуються ефективно, але то вже інше питання. З наукою у нас ситуація взагалі погана. 2016 року її фінансували лише на 0,16% ВВП, тоді як розвинуті країни, як Ізраїль, надають на це 3% ВВП. Тому вони й розвинуті... Цього року ситуація дещо краща. Вперше за останні роки завдяки урядові Володимира Гройсмана ми не маємо скорочень. Бо перед цим працівників Національної академії наук скоротили на 37%. В інших академіях також була подібна ситуація.

Життя сьогодні таке, що розвиненість суспільства залежить від розвитку людини. А розвиток людини визначається наукою, яка продукує знання, й освітою, яка олюднює знання і робить їх діяльнісними. Тому майбутнє України — якщо ми хочемо його мати — залежить від науки та освіти. І я радий, що газета «День» цій тематиці постійно приділяє увагу.

Марія ПРОКОПЕНКО

«День»
16:55 23.06.2017
вул. Січових Стрільців, 52-А,
Київ, 04053, Україна
e-mail: info@naps.gov.ua